В Україні можуть ухвалити закон, який обкладатиме податками відомі українські та іноземні онлайн-платформи.
Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна.
Якщо закон ухвалять, то сплачувати податки доведеться всім, хто отримує дохід від роботи кур’єром, таксистом, орендодавцем чи контент-мейкером.
На початку березня 2025 року Міністерство фінансів опублікувало проєкт закону про запровадження міжнародної системи автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.
Законопроєкт пропонує додати до Податкового кодексу України нову статтю, яка регулюватиме, як оператори цифрових платформ (наприклад, OnlyFans, Glovo, Uklon, Booking) повинні звітувати про доходи своїх користувачів – водіїв, орендодавців, кур’єрів та інших осіб, які надають платні послуги або продають товари.
Ініціатором документа виступив Кабінет Міністрів. Метою законопроєкту є створення спеціальної системи оподаткування для тих, хто неофіційно заробляє на онлайн-платформах, та надання Державній податковій службі простішого доступу до їхніх банківських рахунків. Цей документ подають як елемент євроінтеграції та одну з вимог МВФ.
За словами адвоката Богдана Янківа, така процедура вже є європейським стандартом, який називається DAC7 (директива з адміністративного співробітництва 7 – ред.).
“Тому, дійсно, ухвалення цього законопроєкту є частиною виконання євроінтеграційного пакета, тобто цього або наступного року цей документ доведеться ухвалити. Наприклад, якщо ви здаєте в Європі своє житло комусь через Booking, то з імовірністю 99% податкова знатиме про типи виплат, які ви отримали через маркетплейс із оренди житла”, – пояснив він РБК-Україна.
Головною метою цієї ініціативи є виконання вимог багатосторонньої угоди DPI (Digital Platforms Initiative), яка є частиною міжнародних зусиль щодо боротьби з ухиленням від сплати податків через цифрові платформи. Відповідно до угоди, здійснюватиметься автоматичний обмін податковою інформацією між країнами, що надасть податковим органам доступ до відомостей про доходи осіб, які продають товари або надають послуги через такі платформи.
“Відповідно, цей стандарт має значення не лише з точки зору України – наприклад, щоб держава могла відстежувати, скільки товарів продається на платформах на кшталт Розетки. Насамперед він має міжнародний характер. Це означає, що міжнародні маркетплейси також зможуть передавати відповідну інформацію в Україну. Таким чином, якщо громадянин України отримує доходи за кордоном через такі платформи, існує високий потенціал того, що податкові органи дізнаються про ці доходи”, – розповів Янків.
Наразі підписантами угоди про автоматичний обмін інформацією є 29 країн, серед яких держави ЄС (Німеччина, Польща, Іспанія, Нідерланди тощо), а також країни Північної та Південної Америки: Канада, Аргентина, Колумбія та Коста-Рика. Цікаво, що США не підписали відповідну угоду, тому на заробітки з американських сервісів закон не поширюватиметься.
При цьому чимало популярних в Україні платформ для заробітку створені країнами-підписантами цього документа. Зокрема, Bolt (Естонія), Glovo (Іспанія), Booking (Нідерланди) та OnlyFans (Велика Британія).
Відповідно до законопроєкту, особи, які використовують онлайн-платформи для отримання доходу, будуть зобов’язані сплачувати 5% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору, що в сумі становить 10%. Наприклад, якщо кур’єр Glovo заробляє 20 тисяч гривень на місяць, йому доведеться сплатити 2 тисячі гривень податків.
Як пояснює адвокат, реєструватися як фізична особа-підприємець (ФОП) не буде потрібно, оскільки ФОПи сплачують вищу ставку податку – 6% замість 5%, а також повинні вносити 1760 гривень єдиного соціального внеску (ЄСВ). Однак є важлива умова: якщо річний дохід перевищує 5 мільйонів гривень, то застосовується повна ставка ПДФО у розмірі 18% замість пільгових 5%. У такому випадку, на думку Янківа, вигідніше буде оформити статус ФОП.
Зокрема, під оподаткування підпадатиме будь-який із наступних видів діяльності, що здійснюється через платформу за винагороду:
- Надання оренди нерухомості – якщо особа здає в оренду житлову чи нежитлову нерухомість або місця для паркування.
- Надання оренди транспортних засобів – якщо особа здає в оренду автомобілі чи інші транспортні засоби.
- Особисті послуги – якщо особа надає якісь послуги, пов’язані з її особистими навичками чи знаннями (наприклад, консультації, ремонти, навчання).
- Продаж товарів – якщо особа продає будь-які товари через платформу.
Однак, якщо особа виконує функції як працівник платформи (наприклад, співробітник компанії, яка керує платформою), то її діяльність не підпадає під звітність у цьому контексті.
“Зараз існують дві концепції того, як працюватиме цей закон. Перша – умовне Glovo буде виступати як податковий агент. Друга – людина сама подаватиме звіт і сплачуватиме податок наприкінці року. Ймовірно, Glovo сплачуватиме податок за людину, і їй не потрібно буде стежити за цим”, – пояснив Янків.
Якщо самозайняті особи все ж таки сплачуватимуть податки самостійно, їм доведеться відкрити спеціальний банківський рахунок, з якого податки списуватимуться автоматично. У разі несплати податків за перше порушення буде накладено штраф у розмірі 25% від суми отриманого доходу.