США конкурують з Китаєм за поставки африканської міді, кобальту та інших важливих мінералів. Особливу увагу Вашингтон приділяє Замбії, Гвінеї та Демократичній Республіці Конго.
Агентство Reuters пише, що тільки на Конго припадає понад 70% світових поставок кобальту, а в 2024 році країна виробила близько 3,3 мільйона тонн міді.
Однак замість того, щоб розміщувати американських операторів у країнах з високим рівнем ризику, США схиляються до використання угод про закупівлю та інших торговельних структур. Як варіант, угода з Mercuria і домовленості з конголезькою державною гірничодобувною компанією Gécamines, щоб переорієнтувати виробництво на вигідні для США ланцюжки, в яких зараз домінують китайські переробні підприємства.
“США використовують фінансову міць, а не промислову присутність. Завдяки каналам збуту і торгівлі Вашингтон може перенаправити конголезьку мідь американським покупцям, не беручи на себе політичні або операційні ризики, пов’язані з експлуатацією рудників в ДРК”, – сказав аналітик Control Risks Вінсент Руже.
Китайські компанії, як і раніше, контролюють багато з найбільших родовищ міді та кобальту в Конго, в тому числі Tenke Fungurume і Kamoa-Kakula, і протягом понад десяти років направляють більшу частину видобутку в Китай для переробки. Крім міді та кобальту, Конго стає постачальником цинку, германію і галію.
Варто зазначити, що китайські оператори працюють на спірних територіях, зміцнивши свою перевагу в швидкості виходу на ринок. При цьому для інших постачальників питання власності – головна проблема.