В Україні ціни на пальне залишаються завищеними, навіть попри помітне падіння вартості нафти на світових ринках. Це пояснюється слабкою конкуренцією між великими мережами АЗС, які користуються домінуючим становищем і утримують високі націнки.
Про це заявив директор енергетичних програм Центру імені Разумкова Володимир Омельченко в ефірі телеканалу “Еспресо“.
За оцінками експерта, українські водії змушені переплачувати в середньому від 5 до 7 гривень за кожен літр пального. Він зазначає, що навіть в умовах повномасштабної війни провідні паливні мережі не лише зберігають фінансову стабільність, а й активно розширюють бізнес – відкривають нові сучасні автозаправні комплекси, викуповують конкурентів та інвестують у суміжні напрями, зокрема готельний сектор.
На думку Омельченка, на ринку нафтопродуктів простежуються ознаки узгоджених дій між великими операторами. Водночас споживачі не мають інструментів, щоб довести це офіційно. Контролювати такі процеси, за його словами, мав би Антимонопольний комітет, однак фактично він не втручається у ситуацію.
Експерт визнає, що на формування цін вплинули девальвація гривні та зростання акцизів. Проте ключовим фактором залишається те, що у 2025 році світові ціни на нафту суттєво знизилися, а вартість пального в Україні цього не відобразила. Великі мережі продовжують утримувати високі маржі, перекладаючи додаткові витрати на кінцевих споживачів.
Як один із виходів із ситуації Омельченко називає розвиток так званих дискаунтерів – невеликих мереж АЗС з нижчими цінами. За його словами, у столиці вже можна знайти заправки, де бензин коштує 54-55 гривень за літр, тоді як на великих АЗС ціна сягає близько 63 гривень. Попри простіші умови обслуговування, якість пального на таких станціях не поступається.
Експерт також наголошує, що пальне з різною ціною завозиться з-за кордону за однаковими стандартами. Його якість перевіряється ще на митниці та додатково контролюється документально безпосередньо на АЗС. Тому водії, які заправляються дешевше, не ризикують отримати гірший продукт.
На переконання Омельченка, для стабілізації цін держава має стимулювати конкуренцію на ринку нафтопродуктів.