Українцям розповіли, чи варто чекати різкого стрибка цін на дизельне пальне.
Про це повідомив директор Консалтингової групи А-95, енергетичний експерт Сергій Куюн.
Україна опинилася на порозі серйозних проблем із забезпеченням дизельним пальним, а ціни готуються до чергового стрибка.
“Відверто кажучи, питання забезпечення нафтопродуктами восени та взимку стоїть гостро. У червні ми остаточно втратили Кременчуцький НПЗ, але тоді вистояли завдяки розгалуженій системі імпорту. Однак зараз ми почали власними руками руйнувати цю систему. Втрата 25% постачання — це не жарти, і нам нічим замістити такий обсяг”, — так експерт коментував ситуацію наприкінці вересня, напередодні запровадження з 1 жовтня заборони на постачання дизпального з румунського порту Констанца.
Прогноз повністю виправдався. У жовтні країна імпортувала на 15% (понад 90 тисяч тонн) менше, ніж рік тому. Власники АЗС у окремі дні повідомляли експерту: сьогодні ми не змогли придбати пальне.
Але навіть фахівці не передбачили, наскільки складною виявиться ситуація в жовтні, яка триває й досі.
П’ять ударів по паливному ринку
По-перше, через диверсію на угорському НПЗ MOL цей концерн скоротив постачання в Україну до мінімуму. До речі, навколо цієї події панує підозрілива тиша, і багато хто почав сумніватися, чи справді там щось сталося.
По-друге, весь жовтень на ремонті простоював литовський НПЗ Orlen Lietuva.
По-третє, через погодні умови ускладнилося постачання водним транспортом.
По-четверте, внутрішнього виробництва як не було, так і немає.
“Жовтень якось пережили, але що ж відбувається в листопаді? Як кажуть, як дурному женитися”, — підкреслив Куюн.
Санкції працюють проти України
Дуже “вчасно” подіяли антиросійські санкції. У Сербії зупинився НПЗ “Газпрому”. Це автоматично підвищило попит на дизель із Констанци, звідки пальне тепер прямує Дунаєм для вирішення сербської проблеми — потребу оцінюють у 200 тисяч тонн на місяць. Для порівняння, Україна забирала звідти 120-150 тисяч тонн. Тепер українським трейдерам доводиться конкурувати із сербами, які разом з обсягами забрали всі малі баржі, що залишилися без роботи після українського демаршу.
З іншого боку, до вирішення сербської проблеми підключився і MOL, який не лише скоротив постачання в Україну, а й забирає значні обсяги у польського Orlen – нашого найбільшого постачальника.
А вже цього тижня, 21 листопада, набувають чинності санкції США щодо “Лукойла” та “Роснефті”. Під питанням опинилася робота заводів у Болгарії та Румунії. Штати нібито дали відстрочку Болгарії, але з Румунією ситуація складніша. “Лукойл” контролює 25% ринку Молдови та має велику мережу АЗС у Румунії. Якщо його румунський завод зупиниться, на ринок вийде споживач величезних обсягів продукту — наш конкурент.
Відзначилися в цій історії й українські сили. Через точні удари по російських НПЗ ті скоротили виробництво, а відповідно й експорт.
“Бувають і такі санкції. Також європейці припинили імпорт індійського пального. Трейдери скаржаться на обмеженість пропозиції на ринку”, — зазначив експерт.
Ціни та наслідки
У перерахунку на гривні, починаючи з жовтня, ціна на дизпальне в Європі зросла на піку на 6 грн/л. Аналогічно зросли оптові ціни на внутрішньому ринку. У другій декаді листопада ціни трохи просіли, але зараз знову ростуть (характерно, що нафта і бензин при цьому відносно стабільні). На українських колонках ціна зросла в середньому трохи більше ніж на 2 грн/л. Отже, потенціал для зростання ще на 2–3 грн/л точно є.
Однак основні побоювання пов’язані не з ціною, а саме із забезпеченням пальним. Схоже, час згадати досвід 2022 року. Тоді найглибшу паливну кризу вдалося подолати завдяки максимальній лібералізації ринку та пріоритетності цих вантажів.
Що потрібно зробити
По-перше, необхідно максимально полегшити перетин кордону бензовозами, оскільки простоюють вони дуже довго. “Зелені” коридори давно не працюють. За цей час польські ORLEN і UNIMOT збудували біля кордону потужні термінали, звідки можна швидко забирати вантажі. Головне — дати їм швидко перетинати кордон.
По-друге, проблема потребує окремої уваги Укрзалізниці. Востаннє дедалі частіше чути про труднощі на польському кордоні. Джерела повідомляють, що залізничному перевізнику щонайменше варто перекинути туди додаткових працівників, а також розблокувати кілька законсервованих гілок, що значно пришвидшить проходження цистерн.
“Загалом, кому треба, всі у курсі та працюють. Добре, що до, а не після. Перестрахуватися ніколи не завадить, тим більше що ворог продовжує системні атаки на енергетичні об’єкти, включно з паливними”, — додав Куюн.