Сучасні охоронні системи мають достатньо інтелекту, щоб не турбувати співгромадян хибними спрацюваннями вдень і вночі. Але часом таке трапляється – чому?
Те, що сирена без видимої причини волає серед ночі або вдень, дуже негарно. Але для власника важливо ще й те, що часто разом з сигналом тривоги у машини блокується запуск двигуна – тобто їхати нею не можна.
Проте, будь-який знавець з електронних систем скаже вам, що для кожного немов безпричинного спрацювання є певні причини. Відтак, знаючи їх, можна запобігти таким сюрпризам.
Спроби викрадення машини
У професійних автокрадіїв є такий перевірений прийом: вони можуть по багато разів поспіль провокувати спрацювання сигналізації – як варіант, стріляючи по шинам з нешкідливої пневматичної зброї. Дочекавшись, поки власнику врешті решт набридне підніматися з ліжка та вимикати сигналізацію, і він вимкне її до ранку, зловмисники без перешкод викрадають авто. Чи, скажімо, знімають з неї щось цінне, наприклад, фари чи колеса. Варіант рішення проблеми – залишити машину під охороною, але вимкнути сирену тривоги.
Щось упало (кинули) на машину
Доволі часто електронна охорона машини спрацьовує через посягання на неї представників тваринного світу. Активувати датчики удару або об’єму можуть дворові коти, дикі птахи, білки та інші гризуни. Навіть якщо вони самі не стрибнуть на машину, то можуть скинути на неї з дерева гілку, плоди типу горіхів чи, скажімо каштанів.
Інший трабл подібного плану може бути спровокований подіями всередині авто: буває, якісь девайс падає на торпедо зі свого кронштейна на лобовому склі. Тож після незрозумілого спрацювання сигналки перевірте, чи є на звичному місці салонне дзеркало, радар-детектор, навігатор. Може бути, що порожній кронштейн смартфона відвалився від лобового скла через спеку і завдав різкого удару по торпедо. І якщо на парковці влітку всі присоски зі скла можна завчасно прибрати, то від котів та білок порятунку немає. Точніше, спосіб є, але не завжди прийнятний: можна загрубити чутливість датчику удару.
Ніжне налаштування датчиків
Надто чутливе налаштування сенсорів, що фіксують удари та нахил кузова або наближення до нього масивного тіла, дається знаки не тільки при контакті з тваринами та птахами. Нежива природа також може “вмикати” сирену, якщо датчики налаштовані надто ніжно.
Йдеться про пориви вітру, град, грім під час грози та інші гучні звуки типу торохтіння несправного мотоцикла. Налаштування можна зробити більш грубими, але наладчик має бути обережним, щоби не вийшло так, що надто грубий датчик потім не спрацює у випадку реального зазіхання на машину крадіїв.
Негаразди з електрикою автомобіля
Деякі охоронні системи розуміють падіння напруги на своїх клемах як намагання зловмисників знеструмити її, і відповідно подають сигнал тривоги. Аналогічна реакція буває у систем і на перебої з електроживленням через поганий контакт у проводці.
З досвіду електриків та інсталяторів сигналок зазвичай це трапляється в місцях підключення сигналізації до бортової мережі. Тобто треба перевірити напругу акумулятора машини, і якщо з АКБ все гаразд, доведеться шукати проблеми у проводці – як правило, вони знайдуться або на масовому (мінусовому) дроті, або в штекерних з’єднаннях.
Порушення у датчику капота (багажника)
Поширена причина хибного спрацювання охоронної системи – негаразди з так званими кінцевими вимикачами, які грають роль датчиків кришок капоту та багажника, а також дверей. Ці “кінцевики” з часом отримують надмірний люфт, через що контакт у ньому стає непевний. Що сигналізація “розуміє” знов таки як несанкціоновану спробу відчинити двері. Оскільки більшість систем показують власнику, яка зона охорони здійняла тривогу, вирахувати проблемний “кінцевик” не становить проблеми.
Коротко
Не завжди автовласник розуміє, що сигналка може завадити скористатись машиною не тільки зловмисникам, а й йому самому. Тому не можна економити на всьому, що пов’язано з охоронною системою. У тому числі максимально якісним має бути і монтаж системи на авто. І шукайте не просто відповідальних майстрів, а таку майстерню, якість роботи якої буде визнана і продавцем системи – щоби він у подальшому не міг ухилились від виконання гарантійних зобов’язань, коли раптом, як то кажуть, з системою щось піде не так.