Незважаючи на всі загрози з боку Ірану, ізраїльська армія, інфраструктура та громадський дух залишаються непохитними. Ця стійкість має схожість з Україною, населення якої пережило два роки російських ракетних атак, але продовжує воювати. Про це йдеться у матеріалі Business Insider.
Зазначається, що все це породжує питання – чи не перебільшена небезпека балістичних ракет. Сьогодні їх має 31 країна, а також угруповання на кшталт Хезболли. При цьому, оскільки у світі так багато ракетної техніки, її, ймовірно, використовуватимуть у майбутніх війнах.
Видання проводить аналогію між Другою світовою війною, коли навіть після того, як союзники скинули 2,7 мільйона тонн бомб на Європу, Третій рейх не здався, поки союзницькі танки не вийшли на вулиці Берліна, і нинішньою операцією Ізраїля проти Хезболли.
“Іранські ракети не стримали Ізраїль від продовження його кампаній у Лівані та Газі, та й не можуть це зробити. 3000 ракет Ірану звучать досить вражаюче. Але навіть якби всі вони були запущені в бік Ізраїля одночасно, деякі з них вийшли б з ладу під час запуску, деякі були б перехоплені, а інші не влучили б у ціль”, – ідеться у статті.
Автори стверджують, що звичайні балістичні ракети не є точними. При цьому для передових ракетних держав, таких як США та Росія, інерціальне наведення можна доповнити GPS і бортовим радаром, пов’язаним із картою місцевості. Наприклад, американські ракети ATACMS із GPS-наведенням виявилися досить точними під час війни в Україні, що може призвести до того, що один експерт назвав “парадоксом точності”:
“Точність не завжди дорівнює ефективності: якщо розумна бомба не влучить у ціль, то наступні удари для виконання місії можуть завдати стільки ж побічної шкоди, скільки й некерована зброя”.
Як зазначає видання, розповсюдження балістичних ракет становить небезпеку, адже за наявності точних систем наведення вони можуть завдати шкоди життєво важливим цілям, а з меншою точністю вони можуть служити загрозою для населення. При цьому вони “не можуть виграти війну насамоті”.