2 грудня 2025 року російський диктатор Володимир Путін заявив про “захоплення” Куп’янська у Харківській області. Проте вже за кілька днів на околицях міста з’явився президент України Володимир Зеленський, а російські підрозділи фактично опинилися в оточенні. Як пише The Times, операція зі звільнення Куп’янська стала однією з найуспішніших для України з часів заходу ЗСУ до Курської області РФ у 2024 році.
За даними видання, після прориву росіян на Куп’янському напрямі минулого року українське командування таємно сформувало оперативну групу. Її очолив 38-річний полковник Сергій Сидорін. За його словами, тільки його підрозділ знищив або поранив не менше 1500 російських військових — співвідношення втрат склало приблизно десять до одного на користь ЗСУ.
Наразі, за оцінками Сидоріна, в районі Куп’янська залишається близько 50 російських солдатів. Вони забарикадувалися в окремих ізольованих кварталах навколо міста.
Ситуація для України восени була критичною. Російські війська використали покинутий газопровід, виходячи в тил українських підрозділів. До середини вересня кілька сотень окупантів були розосереджені по всьому місту, і існував реальний ризик втрати Куп’янська, що відкрило б РФ нову логістичну артерію для підтримки сил на Донбасі.
21 вересня Сидорін отримав лише три дні на формування бойового підрозділу із частин 2-го корпусу “Хартія”. Через відсутність чисельної переваги українські військові застосували тактику дрібних штурмових груп по вісім бійців, які діяли потай і одночасно з різних напрямків. Основний наголос робився на БПЛА та перерізання логістики супротивника.
Операція збіглася із погіршенням погоди – туманами та дощами, що серйозно обмежило можливості російської розвідки.
The Times зазначає, що навіть після 29 жовтня, коли Путін публічно запрошував журналістів відвідати “окупований” Куп’янськ, російське командування не усвідомлювало масштабу провалу. Оголошуючи 2 грудня про “повний контроль” над містом, Кремль, мабуть, не розумів, що його війська там уже були приречені.