Саме двадцяти- й тридцятирічні українці сьогодні стоять за багатьма технологічними рішеннями, які допомагають стримувати Росію. На думку The New York Times, нове покоління стало одним із головних рушіїв змін в оборонній сфері України.
Про це повідомляє The New York Times.
Видання зазначає, що хоча найвищі державні та військові посади переважно обіймають досвідчені керівники, саме молоді спеціалісти забезпечують швидкість ухвалення рішень, розвиток військових технологій та впровадження інновацій.
Як приклад журналісти наводять співробітницю Міністерства оборони України, якій трохи більше 20 років. Під час перевірки пакета військової допомоги від Данії вона виявила невідповідність у характеристиках артилерійських боєприпасів, оперативно зв’язалася з данською стороною та домоглася перегляду поставки. У результаті Україна отримала 15 тисяч далекобійних снарядів.
The New York Times також розповідає про молодих інженерів, підприємців і державних службовців, які створюють безпілотники, засоби зв’язку та інші військові технології, а також спрощують бюрократичні процедури для швидшого забезпечення армії.
Одним із прикладів став 26-річний підприємець Михайло Рудомінський, який заснував компанію Himera. Вона розробляє військові радіостанції, стійкі до російських засобів радіоелектронної боротьби, і сьогодні ними користуються понад 10 тисяч українських військових.
Окремо видання звертає увагу на платформу Brave1, через яку за три роки профінансували сотні оборонних стартапів. За словами одного зі співробітників, проєкт більше нагадував сучасну технологічну компанію, ніж класичну державну установу.
На думку авторів матеріалу, саме ставка на технології та молодих фахівців допомогла Україні компенсувати перевагу Росії в чисельності військ і ресурсах.