Чи залежатиме доля України від Слов’янська, Краматорська, Дружківки та Костянтинівки? Ці чотири ключові «міста-фортеці», що залишилися під контролем України в Донецькій області, як повідомляється, вимагає Володимир Путін як плату за мир. Про це пише портал «Експерт», посилаючись на статтю оглядача Марка Галеотті для видання The Spectator.
Хоча деталі поки що невідомі, схоже, що в рамках мирної угоди, досягнутої в загальних рисах між Путіним і Трампом, Росія погодиться заморозити поточну лінію фронту. Можливо, Москва навіть поверне деякі невеликі ділянки Сумської та Харківської областей в обмін на те, що Київ віддасть набагато більшу частину Донецької області, яка все ще перебуває під його контролем.
Стратегічна цінність територій
Це рішення буде «гіркою пілюлею» з багатьох причин. Йдеться не лише про те, що територія, про яку йдеться — близько 30% регіону, понад 15,5 тис. кв. км — набагато більша за територію, яка буде звільнена.
Справа ще і в її стратегічній цінності. У межах цього регіону розташований так званий «пояс фортець», що складається із згаданих вище укріплених міст, які простягаються з півночі на південь уздовж шосе Н-20 Костянтинівка-Слов’янськ.
З огляду на те, що Київ, цілком зрозуміло, побоюватиметься відновлення російської агресії, для нього стає ще важливішим мати ці лінії оборони на своєму боці лінії фронту. Крім того, Слов’янськ має символічне значення: саме в ньому російський націоналіст Ігор Гіркін «натиснув на гачок» повстання, що спровокувало війну на Донбасі у 2014 році.
В таких умовах навіть може виникнути питання, чи приймуть військові наказ про виведення військ.
У чому справжня мета Путіна
Галеотті вважає, що Путін, мабуть, виходить з того, що ця територія все одно буде втрачена для Києва. Він може помилятися, але він не відмовиться від цієї вимоги легко. Територіальна експансія ніколи не була реальною метою російського президента. Навпаки, його метою було підпорядкування України.
Однак Україна також може вважати, що вона здобула свого роду перемогу, якщо їй вдасться отримати значущі гарантії безпеки та допомогу у відновленні, щоб стати по-справжньому суверенною, демократичною та стабільною державою, яка перебуває поза сферою впливу Москви.
Зрештою, саме щодо цього питання, найімовірніше, і будуть відбуватися найскладніші переговори. Цей шматок Донецької області має значення, але вирішальним фактором буде те, в яких умовах українці відновлюватимуть свою країну.
Путін захоче залишити їх беззахисними й роз’єднаними. Це також спроба змусити Зеленського або приректи свій народ на нову війну, або ухвалити жахливо непопулярне рішення заради миру.