До продажу пропонуються балістичні ракети, безпілотники та військові судна
Тегеран хоче запровадити механізм продажу свого озброєння за допомогою цифрових активів та криптовалют. Як повідомляє Financial Times, такий крок має на меті повністю усунути західний фінансовий контроль над експортом іранських військових технологій.
Державна структура Mindex, яка відповідає за експорт оборонної продукції Ірану, оприлюднила рекламні документи з новими умовами оплати. Окрім цифрових валют, Тегеран готовий розглядати бартерні угоди та розрахунки в національній валюті – ріалах. Це дозволяє потенційним покупцям уникати традиційної банківської системи, де транзакції можуть бути заблоковані через санкції США, ЄС або Британії.
До продажу пропонуються передові системи, зокрема балістичні ракети, безпілотники та військові судна.
Компанія Mindex створила онлайн-портал та чат-бот для супроводу клієнтів, а також пропонує можливість особистого огляду зброї в Ірані після перевірки безпековими службами. Продавець гарантує швидку доставку та запевняє, що механізми обходу санкцій вже відпрацьовані, тому проблем із виконанням контрактів не виникне.
У контрактах прописано, що покупець має погодитися з певними правилами застосування зброї під час воєнних дій, проте деталі цих обмежень можуть обговорюватися індивідуально.
Експерти зазначають, що це один із перших випадків у світовій практиці, коли держава відкрито оголошує про готовність приймати криптовалюту за постачання стратегічного озброєння. Наразі Mindex стверджує про співпрацю з 35 країнами.
Нагадаємо, в Ірані тривають масштабні антиурядові протести, які спалахнули наприкінці 2025 року. Вони розпочалися в Тегерані через невдоволення економічною ситуацією і падінням курсу національної валюти щодо долара. У 2025 році іранський ріал втратив майже половину своєї вартості щодо долара, а інфляція в грудні досягла 42,5%.
30 грудня до протестів долучились студенти університетів, а акції поширилися й на інші міста. Станом на 1 січня 2026 року було відомо про щонайменше сімох загиблих людей з чотирьох різних міст Ірану.
Протести є наймасовішими з часів заворушень 2022 року, спричинених смертю Махси Аміні – молодої жінки, яку поліція моралі звинуватила в неналежному носінні хіджабу.
Влада Ірану запровадила посилені заходи безпеки в районах Тегерана, де почалися антиурядові демонстрації. Президент Масуд Пезешкіан заявив, що уряд готовий вислухати «законні вимоги» протестувальників. Генеральний прокурор Мохаммад Мовахеді-Азад попередив, що будь-які спроби дестабілізувати ситуацію отримають «рішучу відповідь».
Як відомо, масові протести, що охопили Іран наприкінці 2025 року, у перший день 2026 року переросли у жорсткі та криваві сутички між демонстрантами й силовими структурами.