Гіперзвукова зброя стала однією з найважливіших інновацій у військовій сфері у 2020 році, відкривши нові можливості для досягнення переваги в сучасних конфліктах. Її особливість полягає в здатності об’єднувати швидкість балістичних ракет із маневреністю крилатих, що дозволяє ефективно уникати виявлення та ураження системами протиповітряної оборони, пише Forbes.
Лідерами в розробці гіперзвукових технологій стали Росія та Китай, надихнувши інші країни на запуск власних програм як зі створення гіперзвукової зброї, так і засобів для протидії їй.
Росія активно використовує свої гіперзвукові ракети, особливо “Кинджал”, у війні проти України, застосовуючи їх для ударів по критично важливих військових і цивільних об’єктах. Наприклад, 18 березня 2022 року “Кинджал” використанли для атаки на підземний склад зброї на заході України. Попри їхні значні характеристики, такі ракети не стали вирішальним фактором у бойових діях через їх обмежену кількість та здатність українських сил перехоплювати частину запусків за допомогою сучасних комплексів ППО, таких як американський Patriot. У травні 2023 року Україна вперше повідомила про перехоплення ракети “Кинджал”, що стало значущою подією у війні.
“Кинджал” – авіаційна модифікація ракети “Іскандер”, що була створена для наземного запуску. Ця ракета може досягати швидкості до 10 Маха, а її пуск виконується зазвичай з літаків МіГ-31К або Ту-22М3. Інший тип гіперзвукової зброї, який є у Росії, – “Авангард”. Це гіперзвуковий плануючий блок, здатний доставляти ядерні боєголовки на надзвичайно високій швидкості, проте в бойових умовах його поки не застосовували.
Попри ефективність “Кинджала” у подоланні систем протиповітряної оборони, його виробництво ускладнене низкою чинників. По-перше, виготовлення гіперзвукових ракет вимагає передових матеріалів, здатних витримувати інтенсивне нагрівання та високий тиск під час польоту. По-друге, такі ракети оснащуються високоточними системами наведення та складними електронними компонентами. Обмеження у доступі до сучасних технологій через міжнародні санкції та високі витрати на виробництво стримують масштабне виготовлення цієї зброї. Крім того, російський оборонно-промисловий комплекс змушений балансувати між потребами у виробництві артилерії, безпілотників і бронетехніки, які необхідні для ведення війни в Україні.
Як пише видання, попри обмежений вплив гіперзвукової зброї на нинішній конфлікт, вона залишається перспективною технологією для майбутніх військових стратегій. Ефективність таких ракет може бути значно підвищена за рахунок збільшення їхніх запасів і подальшого вдосконалення. Водночас розвиток систем протиповітряної оборони стимулює появу нових засобів для боротьби з гіперзвуковими загрозами. Наступне покоління гіперзвукових ракет, ймовірно, буде більш маневреним і точним, що створює виклики навіть для сучасних систем ППО.
Ця технологічна гонка, що включає розвиток гіперзвукової зброї та засобів її перехоплення, може суттєво вплинути на баланс сил у світі. Використання штучного інтелекту та передових методів обробки даних прискорить цей процес, створюючи умови для глобальної перебудови оборонних стратегій. Таким чином, гіперзвукові ракети вже зараз формують майбутнє військової справи, хоча їх вплив на сучасні конфлікти все ще обмежений виробничими та технічними проблемами.