Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець наголосив на тому, що провів юридичний аналіз нового законопроєкту про мобілізацію і дійшов висновку: якщо його ухвалять у такому вигляді, він порушуватиме Конституцію країни. Про це омбудсмен заявив в інтерв’ю “Суспільному”.
Аналізуючи проблемні положення нового законопроєкту, Лубінець акцентував увагу широкого загалу і головне — головкома ЗСУ Олександра Сирського на тому, що потрібно забезпечувати щонайменше тримісячну підготовку мобілізованих перед тим, як посилати їх на першу лінію чи навіть у прифронтові зони.
Омбудсмен зауважив, це це — проблема, і Сирський як головком має про неї знати і відповідним чином реагувати.
Крім того, на думку омбудсмена, командири чи причетні до підготовки військового складу особи мають нести відповідальність, особливо у тих випадках, коли хлопців мобілізували, а вони через декілька днів уже на передовій і загинули.
“Дійсно, є ганебні випадки, коли хлопців мобілізували, через декілька днів вони були на передовій і загинули. Чи бачили ви хоч одну людину, яка за це понесла покарання?” — підкреслив Лубінець.
І додав, що інакше залишатиметься недовіра до мобілізаційних процесів, і надалі траплятимуться випадки вуличної мобілізації, і надалі чоловіки тікатимуть від працівників ТЦК.
“Чому багато людей уникають спілкування з військовими? Бо очікують, що їм дадуть повістку і на наступний день відправлять на передову. Хто у нас проводив інформаційні кампанії?” — ставить риторичне запитання Лубінець.
І відповідає, що має бути продумана роз’яснювальна інформаційна кампанія: бойові командири повинні розповісти, як відбуватиметься навчання, можливо навіть за кордоном; мобілізовані повинні поспілкуватися з тими, хто має вже бойовий досвід; з новими військовослужбовцями потрібно проводити психологічну підготовку.
Як приклад Лубінець наводить останнє інтерв’ю генерала Сирського, який згадує, що новобранці мають проходити навчання.
“Сирський повинен казати “не вони мають”, а “вони пройдуть підготовку мінумум 2-3 місяці, а до цього 100% не потраплять на передову. Коли виходить головнокомандувач, він повинен найперше сказати: мінімум три місяці підготовка”, — уточнює Лубінець.
Омбудсмен зауважив, що потрібно усвідомлювати різницю між представниками ТЦК та СП і пересічним громадянином України, якого затримали на вулиці, та ще й примусово кинули в автобус.
“Представники ТЦК — це посадові особи, які представляють державу. Саме її дії ми аналізуємо в питаннях захисту прав людини. Чи повинен громадянин України захищати батьківщину? Так, це, в тому числі, норма Конституції. Чи є відповідальність за ухилення? Так. Чи є повноваження у ТЦК та СП забирати людину в бус? Ні. Чи треба їм їх давати? Ні”, — констатував Лубінець.
І підкреслив, що він як посадова особа міркуватиме виключно питаннями законодавства.
Лубінець наголосив, що мобілізаційні процеси повинні бути зрозумілими у кожній точці. І вони мають спрямовуватися насамперед на мотивацію, щоб громадяни йшли захищати свою Батьківщину, а не заганяти їх туди силою.
“Який вихід? Створювати рекрутингові центри, де оцінюють освіту, стан здоров’я. Якщо людина не може з якихось своїх, можливо, навіть внутрішніх переконань воювати на передовій, це не означає, що ця людина не може, наприклад, керувати дроном або бути співробітником тилового забезпечення. Купа нюансів, але головне — змінюється підхід: людина самостійно може обирати підрозділ, військову професію”, — підсумував уповноважений з прав людини.