Парламент відмовився від ідеї демобілізації військовослужбовців, адже на цьому наполягало безпосередньо військове керівництво України.
Про це розповів член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко в інтерв’ю Telegraf.
15 квітня народні депутати Юлія Яцик та Анна Скороход зареєстрували законопроєкт “Про внесення змін про військовий обов’язок та військову службу щодо проведення демобілізації”. Однак, на думку Федієнка, зараз він не бачить механізмів для реалізації демобілізації.
“Я думаю, що Юлія Яцик і Анна Скороход частіше бувають на фронті, ніж я. Можливо, їм видніше, як відбуваються військові дії, й вони розуміють, як вести війну? Можливо, вони колись замінять собою головнокомандувача? Але особисто я зараз не бачу механізмів щодо демобілізації. А популізм в цей час є неприпустимим”, – сказав він.
Спочатку комітет відхилив правку про демобілізацію після 36 місяців служби без додаткових рішень Ставки. Потім начебто підтримав поправку про демобілізацію за рішенням президента. Але врешті-решт ця норма була вилучена з закону.
Як пояснив Федієнко, командувач Сухопутних військ генерал Олександр Сирський через прем’єр-міністра офіційно звернувся до парламенту і пояснив, чому демобілізацію зараз фізично і технічно неможливо провести. Комітет, до складу якого входять представники всіх політичних сил, одностайно погодився з цими аргументами.
“Це була закрита нарада і я не можу розголошувати всю інформацію. Але комітет — представники всіх політичних сил — одностайно погодились”, – додав Федієнко.
За словами депутата, військове керівництво переконало парламентарів, що правка про демобілізацію не мала шансів на існування в законі. Адже горизонт завершення війни наразі невідомий. У ГУР озвучують, що припинення активної фази війни можливе десь у середині 2025 року, але ніхто не може дати гарантій.
“Якби ми розуміли горизонт завершення війни — це одна історія. В ГУР озвучують, що припинення активної фази війни можливе десь у середині 2025 року. А чому не 2026-го чи 2030 року? Тому що цього ніхто не знає. А військове керівництво повинно планувати на мінімум рік-два. Для цього потрібні сили та засоби. Сили – це люди, засоби – це військова технічна допомога або те, що виробляє ОПК”, – зауважив нардеп.