На переговорах на Алясці Росія вимагала від України відводу військ із підконтрольної частини Донеччини та фактичної здачі цих територій. В обмін Кремль пропонував заморозити лінію фронту в Херсонській і Запорізькій областях.
Ця вимога виглядає самовпевненою, але насправді є ознакою слабкості РФ, — пише Експерт із посиланням на військового оглядача Олександра Коваленка. За його словами, російська армія, яка у 2014 році скористалася несподіваністю та слабкістю України, а у 2022-му мала перевагу в повітрі та на морі, сьогодні вичерпана й не здатна до масштабних наступів.
Вторгнення Росії розпочалося ще 2014 року за гібридним сценарієм із боїв за Крим, Донеччину та Луганщину. Станом на 2025-й, на 11-му році війни, РФ утримує близько 20 000 км² із 26 517 км² площі Донецької області, тоді як під контролем України понад 6 500 км². Загалом до повномасштабного вторгнення Москва захопила 43 969 км², більшість із яких ще у 2014 році. У 2022 році РФ окупувала 64 733 км², але вже у 2024-му – лише 3 313 км², а станом на серпень 2025 року – трохи більше ніж 2 500 км².
Якщо у 2022 році в Україну вторглися 180 тисяч росіян, то зараз угруповання РОВ налічує близько 700 тисяч. Водночас темпи наступу впали більш ніж у 20 разів: за два роки і дев’ять місяців РФ змогла захопити лише 5 842 км² – менше одного відсотка території України. Натомість зросли втрати та проблеми з технікою: армія переважно використовує піхоту та легкі авто, демонструючи виснаження.
Командування РФ розуміє, що за нинішніх темпів знадобиться щонайменше 2–3 роки для повної окупації Донеччини, і то не факт. Це потребуватиме сотень тисяч життів російських солдатів. При цьому лінії фронту на півдні фактично «заморожені» ще з 2022–2023 років.
Напередодні зустрічі Дональда Трампа і Володимира Путіна на Алясці РОВ спробували «прорватися» біля Добропілля силами близько 250 бійців, але атака провалилася: групу знищили, підкріплення опинилося в оточенні. Нині спостерігається активність на півдні – у Херсонській і Запорізькій областях, куди РФ перекидає війська, намагаючись привернути увагу до своїх пропозицій заморозки.
Водночас Росія зазнає важких втрат у тилу: удари по НПЗ, залізниці та ВПК спричинили дефіцит пального навіть у державі з шостими у світі запасами нафти. Удари будуть лише посилюватися – не лише дронами, а й крилатими ракетами «Фламінго» з бойовою частиною понад тонну.
Російська армія не витягує те, що Кремль називає «СВО». Тому Москва торгується чужими територіями, роблячи вигляд сили. Але цей ультиматум – радше конвульсія відчаю. «Спецоперація» застрягла на ручнику, і зняти його вже неможливо.