Експерти розповіли, що відомо про російську супертορпеду “Посейдон”.
Про це пише The Washington Post.
Цього тижня російський диктатор Росії Володимир Путін оголосив про випробування ядерної супертор педи “Посейдон”, охарактеризувавши її як нестримну зброю, що перевершує за потужністю ядерні ракети. Це вже друга заява про російські випробування систем з ядерним потенціалом за тиждень.
Зброя з арсеналу 2018 року
“Посейдон”, поряд з “Буревісником” і “Орєшнік”, входить до лінійки “суперзброї”, представленої Путіним у 2018 році. Тоді презентація пройшла з великою помпою в державних ЗМІ, а на одному з демонстраційних відео метою була показана Флорида.
Сенатор Костянтин Косачов назвав цю зброю відповіддю Росії на спроби Заходу домінувати військовою силою після відмови від угод про контроль над озброєннями епохи холодної війни.
“В останні роки вони діяли зарозуміло і самовпевнено, перебуваючи в ілюзії, що не зустрінуть жодного опору”, – заявив він.
Технічні характеристики
“Посейдон” являє собою 21-метровий підводний апарат, занадто великий навіть для найбільших російських підводних човнів – для його запуску потрібен спеціалізований субмарина. Зброя призначена для прихованого підводного переміщення з метою знищення прибережної інфраструктури, такої як військово-морські бази та порти.
Апарат оснащений ядерною боєголовкою і приводиться в рух ядерним реактором, що дозволяє долати практично необмежені відстані.
“Нічого подібного немає і найближчим часом не буде. Методів перехоплення немає”, – заявив Путін у середу.
Російські ЗМІ повідомляють про швидкість від 60 до 100 вузлів (70-111 миль на годину), хоча експерти вважають, що реальна швидкість буде значно нижчою для збереження прихованості.
Скептицизм експертів
У 2020 році помічник держсекретаря США Крістофер Форд заявив, що “Посейдони” розробляються для “затоплення прибережних міст США радіоактивними цунамі”. Однак експерти сумніваються в цій можливості.
“Радянський Союз кілька разів вивчав ідею використання хвиль, схожих на цунамі, для знищення прибережних об’єктів. І кожне дослідження доходило висновку, що це не спрацює. Одне з досліджень назвало цю ідею “абсурдною”, – зазначив експерт з російських ядерних сил Павло Подвіг.
Радянські дослідження на Ладозькому озері та Новій Землі показали, що континентальні шельфи поглинають більшу частину енергії, роблячи масштабне руйнування узбережжя фізично нереальним, пише науковий співробітник Фонду Карнегі Ніколь Граєвські.
Зброя другого удару
Головний науковий співробітник американського Центру військово-морського аналізу Майкл Петерсен охарактеризував “Посейдон” як “зброю Франкенштейна”, що знаходиться між торпедою і безпілотним підводним судном.
За його словами, апарат вважається зброєю “другого удару”, призначеною для створення загрози після початку ядерної війни.
“Замість того, щоб виконувати бойову функцію, він призначений для того, щоб змусити противника відступити перед обличчям загрози його застосування”, – пояснив експерт.
Петерсен також зазначив, що один підводний човен з 16 балістичними ракетами (по 6-10 боєголовок кожна) більш руйнівний, ніж численні “Посейдони”, що обмежує військове застосування супертор педи.
Політичний символізм
Прокремлівський коментатор Сергій Марков підкреслив символізм зброї: “Оскільки англосаксонська цивілізація розташована на узбережжі морів та океанів, вона найбільш вразлива для “Посейдона”.
Граєвські вважає, що “Посейдон” являє собою не стільки технічну революцію, скільки продовження радянської концепції експериментів з високопотужними підводними системами доставки, започаткованих ще в 1950-х роках.
Довідка
“Вундервафля” (перекручена форма слова “вундерваффе”) – термін, що перекладається як “чудо-зброя”. Спочатку його застосовувала нацистська Німеччина для назви надпотужних зразків озброєння, які, втім, нерідко виявлялися малоефективними в реальних умовах.
У сучасній мові це слово використовується іронічно, щоб описати будь-яку перебільшену, занадто дорогу чи вигадану зброю, яка має бути надзвичайно потужною, але на практиці марною.