Блакитна мечеть у Стамбулі стала одним із найвідоміших храмів світу, але її поява пов’язана з амбіціями юного султана Ахмеда I та гучним релігійним скандалом. Правитель, який зійшов на трон у 13 років, хотів залишити після себе споруду, здатну затьмарити велич Айя-Софії.
Про це пише CNN.
Ахмед I став султаном у період жорстоких палацових традицій. Його батько, прагнучи уникнути боротьби за владу, наказав стратити 19 власних братів, а згодом позбавив життя і старшого сина.
Отримавши владу, юний султан вирішив змінити цю практику. Він зберіг життя своєму трирічному зведеному брату та започаткував новий порядок: потенційних претендентів на престол більше не вбивали, а ізолювали в спеціальних палацових приміщеннях.
Через кілька років Ахмед I вирішив створити власний символ величі. У 19 років він розпочав будівництво мечеті, яка мала стати не лише релігійною спорудою, а й великим культурним центром із лікарнями, їдальнями та базарами.
Архітектор Седефкар Мехмед Ага створив споруду з понад 20 тисячами ізнікських кахлів блакитного кольору, сотнями вітражів і великими люстрами. Саме через ці оздоблення мечеть отримала назву Блакитна.
Найбільший скандал виник через шість мінаретів. На той час таку кількість мала лише мечеть аль-Харам у Мецці — головна святиня ісламу.
Рішення султана викликало обурення серед духовенства. Щоб владнати ситуацію, Ахмед I профінансував будівництво сьомого мінарету в Мецці, після чого суперечку вдалося зняти.
Султан помер від тифу у 27 років, але створена за його наказом мечеть пережила століття воєн і землетрусів. Сьогодні Блакитна мечеть залишається одним із головних символів Стамбула.