Смерть Олександра Македонського понад дві тисячі років залишається однією з найбільших загадок історії. Серед сучасних версій є припущення, що великого завойовника могли помилково визнати померлим, коли він ще був живий.
Олександр Македонський помер у червні 323 року до нашої ери у Вавилоні у віці 32 років. За описами античних хроністів, незадовго до смерті він під час бенкету випив великий келих нерозбавленого вина на честь Геракла, після чого раптово відчув сильний біль у животі.
Протягом наступних двох тижнів стан царя стрімко погіршувався. Він страждав від гарячки, сильної спраги, судом, марення та поступового паралічу, а згодом утратив голос.
Однією з найбільших загадок стало те, що тіло Олександра не мало ознак розкладання протягом шести днів, попри спекотний клімат Месопотамії. Для сучасних дослідників саме цей факт став важливою підказкою під час пошуку причин його смерті.
Одна з версій припускає, що правителя могли отруїти. За переказами античних авторів, серед можливих організаторів змови називали намісника Македонії Антипатра, а Плутарх навіть згадував чутки про можливу причетність Арістотеля, хоча історики вважають, що філософ мав алібі.
Сучасні науковці з Університету Отаго та Бірмінгемського університету припускають, що смертельною могла стати біла чемериця (*Veratrum album*). Алкалоїди цієї рослини здатні викликати сильний біль у животі, різке падіння артеріального тиску, слабкість м’язів і повільну відмову органів — симптоми, які збігаються з описами останніх днів життя Олександра.
Інші дослідники вважають, що причиною смерті могли бути черевний тиф, малярія або вірус Західного Нілу. Усі ці версії пов’язують із поширеними інфекціями, які існували у Вавилоні того часу.
Найбільш незвичну гіпотезу висунула докторка Кетрін Голл із Данідінської медичної школи Університету Отаго. Вона припустила, що Олександр міг перенести синдром Гієна—Барре, який іноді виникає після інфекції, спричиненої бактерією *Campylobacter jejuni*.
За словами дослідниці, ця хвороба викликає поступовий параліч, але людина може залишатися при свідомості. Через майже непомітне дихання лікарі того часу могли помилково оголосити царя померлим.
Якщо ця теорія правильна, Олександр Македонський міг залишатися живим ще кілька днів після того, як його офіційно визнали мертвим. Саме цим вчені пояснюють відсутність ознак розкладання тіла протягом шести днів.