Спроба позбутися щурів на Гаваях наприкінці XIX століття обернулася однією з найвідоміших екологічних катастроф. Завезені мангусти не знищили гризунів, зате поставили під загрозу десятки видів місцевих тварин, а виправити наслідки не вдається й досі.
Про це повідомляє The Times of India.
У 1883 році власники плантацій цукрової тростини на Гаваях вирішили використати малих індійських мангустів для боротьби зі щурами, які завдавали значних збитків урожаю. Ідея не здавалася ризикованою, адже подібний метод раніше вже застосували на Ямайці.
Проте згодом виявилося, що експеримент був побудований на помилковому припущенні. Щури ведуть нічний спосіб життя, тоді як мангусти полюють удень. Через це хижаки майже не зустрічалися зі своєю головною здобиччю.
Не знайшовши достатньо щурів, мангусти почали активно полювати на місцевих птахів, їхні яйця та пташенят. Також вони стали загрозою для плазунів, дрібних ссавців і морських черепах, поїдаючи їхні кладки та молодняк.
За даними Гавайського університету, малого індійського мангуста з кінця XIX століття завезли щонайменше на 45 островів у різних регіонах світу. Майже всюди фіксували його негативний вплив на місцеву фауну.
Природоохоронні служби Гаваїв повідомляють, що через діяльність мангустів скоротилися популяції щонайменше восьми видів гавайських птахів, занесених до федерального списку видів, які перебувають під загрозою зникнення.
Повністю знищити інвазивну популяцію вже практично неможливо. Мангусти широко поширилися на островах Гаваї, Оаху, Мауї та Молокаї, а самиці здатні приносити по два-три виводки щороку. Наразі природоохоронці зосереджують зусилля на захисті найважливіших місць гніздування за допомогою пасток і спеціальних захисних огорож.
Єдиним великим островом архіпелагу, де мангусти досі не прижилися, залишається Кауаї. Екологи наголошують, що навіть випадкове потрапляння туди однієї тварини може створити серйозну загрозу для місцевих популяцій птахів.
Як зазначає The Times of India, історія із завезенням мангустів стала класичним прикладом того, як недостатньо перевірене рішення може призвести до довготривалих і практично незворотних наслідків для цілої екосистеми.