Багато побутових звичок, які сьогодні здаються дивними, у часи СРСР були вимушеною необхідністю. Постійний дефіцит товарів змушував людей економити, ремонтувати речі та знаходити їм нове застосування.
Однією з найпоширеніших звичок було повторне використання поліетиленових пакетів. Їх мили з милом, сушили та використовували знову, адже якісні пакети, особливо імпортні, вважалися дефіцитним товаром.
Капронові колготки також не поспішали викидати. Якщо на них з’являлася «стрілка», її намагалися зашити тонкою голкою, використовуючи людську волосину замість нитки.
Через страх перед дефіцитом багато родин купували цукор, борошно та макарони мішками. Запаси зберігали вдома, на балконах або в підвалах, водночас захищаючи їх від шкідників.
Газети в СРСР використовували не лише для читання. Ними мили вікна, застеляли полиці, вирівнювали стіни під час ремонту, а іноді застосовували замість туалетного паперу.
Кришталевий посуд часто роками стояв у сервантах як символ достатку. Його діставали лише на великі свята, тоді як у повсякденному житті користувалися звичайними тарілками та склянками.
Взимку продукти нерідко зберігали за вікном. М’ясо, сало чи пельмені складали в авоську та вивішували надворі, використовуючи мороз як природний холодильник.
Старий одяг теж отримував друге життя. Його перешивали на дитячі речі, а цибулю для тривалого зберігання складали у капронові панчохи, підвішуючи їх у коморах або на кухнях.
Не викидали й обмилки. Їх заливали водою, щоб отримати саморобне рідке мило, або зліплювали в новий брусок.