Китайський зонд Tianwen-2 наблизився до квазісупутника Землі Камооалева на відстань близько 20 кілометрів. Це дозволило вперше в історії отримати чітке зображення загадкового астероїда, походження якого досі залишається предметом дискусій.
Про це пише Space.com.
Перший детальний знімок Камооалеви, також відомого як астероїд 2016 HO3, зробили 2 липня. За даними китайського державного агентства Xinhua, на фото видно небесне тіло неправильної форми, схоже на невеликий асиметричний камінь діаметром приблизно від 16 до 20 метрів.
Зонд Tianwen-2 стартував 28 травня 2025 року на ракеті Long March 3B із космодрому Січан на південному сході Китаю. Апарат подолав близько 1 мільярда кілометрів, перш ніж вийти на безпечну відстань від астероїда.
Зовнішній вигляд космічного апарата тривалий час не розкривали. Китайське національне космічне управління опублікувало його зображення лише через тиждень після запуску, коли Tianwen-2 перебував за 3 мільйони кілометрів від Землі.
Попереду на місію чекає майже рік досліджень Камооалеви. Після цього зонд має спробувати зібрати зразки ґрунту й доставити їх на Землю.
Камооалева належить до квазісупутників — астероїдів, які обертаються навколо Сонця такими орбітами, що постійно залишаються поблизу Землі. Наразі астрономам відомо щонайменше сім таких об’єктів.
Походження астероїда досі не встановили. Частина науковців вважає, що від 1 до 10 мільйонів років тому він міг утворитися після потужного удару, який вибив уламок із поверхні Місяця.
Опубліковане у 2024 році дослідження в журналі *Nature Astronomy* припускає, що Камооалева може бути речовиною, викинутою під час утворення кратера Джордано Бруно на Місяці. Якщо Tianwen-2 успішно доставить зразки, це допоможе перевірити цю гіпотезу.
Місія Tianwen-2 стала першою для Китаю зі збору ґрунту з астероїда та другою планетарною місією країни. У разі успіху КНР приєднається до Японії та США, які вже повертали на Землю зразки з астероїдів.
Китай також готує нові космічні програми. На 2028 рік заплановано запуск місії Tianwen-3 із доставкою ґрунту з Марса, а на 2030-й — старт Tianwen-4 для дослідження Юпітера та Урана.