Подружжя з Великої Британії випадково натрапило на лист, написаний школяркою понад пів століття тому. У ньому 11-річна дівчинка описала технології, які сьогодні стали звичними для мільйонів людей, зокрема відеодзвінки, “розумний” будинок і великі телевізійні екрани.
Про це пише Daily Star.
Лист знайшли 67-річні Роза Бекертон та її чоловік Пітер, коли ремонтували старий диван для клієнта. Документ був захований усередині меблів і датований 23 лютого 1969 року.
Подружжя вирішило оприлюднити знахідку в надії відшукати автора. За їхніми підрахунками, жінці, яка написала цей текст у дитинстві, зараз могло б бути близько 62 років.
Документ не підписаний, однак на ньому збереглися позначки вчителя, зроблені червоним чорнилом.
Як школярка уявляла майбутнє
У творі 11-річна дівчинка фантазувала про те, яким стане життя у 1980 році. Найбільше уваги вона приділила технічному прогресу.
Зокрема, авторка описала телефон, за допомогою якого можна не лише чути співрозмовника, а й бачити його на екрані.
«1969 року телефон був квадратною коробкою з ресивером зверху. Але зараз це все ще ресивер, але ви можете бачити людей, з якими розмовляєте, бо є екран, на якому ви можете бачити людей. Це трохи схоже на телевізор».
На думку подружжя, ці рядки напрочуд нагадують сучасні смартфони та відеозв’язок, а також сервіси на кшталт Zoom.
Не менш точно школярка описала й сучасні телевізори. Вона уявила великий екран, яким можна керувати кнопками, не підходячи до нього.
У листі згадується навіть “розумний” будинок
Початок листа звучить так:
«Рік 1980, пів на місячний пил. Ось мені двадцять один рік. Я сиджу на повітряній подушці… Я пам’ятаю, як мені було 11 років, і я навчався в школі. Від того часу все змінилося. Наприклад, змінилося телебачення. 1969 року це була квадратна коробка з ручками перед нею. Тепер це великий екран з ручками на підлокітнику крісла, щоб його вмикати та вимикати».
Окрім цього, дівчинка описала будинок, у якому різні побутові пристрої працюють після натискання кнопки. Таку ідею сьогодні можна порівняти із сучасними системами “розумного” дому.
Завершує свій твір школярка словами:
«Насправді, коли я згадую ці десять років, все кардинально змінилося».