Японські оселі дивують європейців простором і відсутністю великих меблів. У традиційному домі одна кімната може швидко ставати спальнею, вітальнею або місцем для роботи.
Про це пише «Радіо Трек».
Японські оселі часто здаються незвичними для європейців через мінімалізм і зовсім інше ставлення до простору. У традиційному японському житлі підлога є не просто покриттям, а повноцінною частиною щоденного життя.
На підлозі відпочивають, приймають гостей, їдять, працюють, медитують і навіть сплять. Саме тому японці століттями облаштовували будинки так, щоб кожен елемент мав практичне значення.
Багато рішень, які з’явилися в Японії, сьогодні використовують дизайнери в різних країнах світу. Вони допомагають зробити житло просторішим, чистішим і зручнішим для щоденного життя.
Одна з найвідоміших деталей японського дому — ґенкан. Це спеціальна зона біля входу, яка розташована трохи нижче основної частини будинку.
У ґенкані залишають вуличне взуття. Після цього господарі й гості переходять до житлових кімнат босоніж, у шкарпетках або домашньому взутті.
Такий підхід допомагає не заносити в оселю пил, пісок і бруд. Завдяки цьому чистоту легше підтримувати без зайвих зусиль.
У традиційних японських будинках замість масивних меблів часто використовують татамі. Це спеціальні мати з натуральних матеріалів, які створюють комфортну поверхню для сидіння, відпочинку та сну.
На ніч японці можуть розкладати футон — легкий матрац, який удень легко прибирається. Так одна кімната може виконувати одразу кілька функцій.
Удень вона стає вітальнею або місцем для роботи. Увечері те саме приміщення легко перетворюється на спальню.
Цікаво, що навіть сьогодні площу деяких кімнат у Японії часто визначають не квадратними метрами. Для цього використовують кількість татамі.
Японські ванні кімнати також мають свої правила. Перед тим як зануритися у ванну, людина спочатку повністю миється під душем.
Через це підлогу в санвузлі роблять з якісною гідроізоляцією та спеціальним ухилом для швидкого відведення води. Матеріали підбирають так, щоб вони не ковзали й швидко висихали.
Таке планування спрощує догляд за ванною кімнатою. Воно також робить приміщення безпечнішим.
У старовинних японських замках існувала незвичайна система безпеки — «солов’їна підлога». Під час ходьби дерев’яні дошки спеціально видавали звук, схожий на спів птахів.
Це дозволяло власникам одразу почути, якщо хтось пересувається приміщенням. Такий механізм працював як захист ще задовго до появи сучасної сигналізації.
Оскільки японці багато часу проводять безпосередньо на підлозі, її чистоті приділяють особливу увагу. З дитинства людей привчають самостійно прибирати житло та підтримувати порядок.
Для догляду за покриттями зазвичай використовують м’які засоби. Вони не пошкоджують натуральні матеріали й допомагають зберігати підлогу комфортною та довговічною.
Сучасні японські квартири вже часто мають звичайні ліжка, стільці та інші меблі. Проте головний принцип залишається незмінним: житло має бути просторим, функціональним і зручним.
Саме тому японські ідеї стають популярними в усьому світі. Дизайнери запозичують зону для взуття біля входу, мінімалістичне оформлення, низькі меблі та відкритий простір без зайвих речей.