Археологи на півночі Казахстану виявили мавзолей часів Золотої Орди, середньовічний некрополь і низку цінних артефактів. Знахідки свідчать, що місцеві жителі підтримували активні торговельні зв’язки з віддаленими регіонами Азії.
Про це пише Orda.kz.
Розкопки проводять науковці та студенти Маргуланського університету в районі Чжаньтай. Під час досліджень вони натрапили на фрагменти обпаленої цегли розміром 25×25 сантиметрів. Археологи зазначають, що такі розміри відповідають “стандарту Золотої Орди”, а подібну цеглу використовували для будівництва мавзолеїв, мечетей, палаців та інших монументальних споруд.
За попередніми висновками, знайдена споруда могла бути мавзолеєм представників степової знаті XIV–XV століть. Поряд також відкрили великий некрополь, що датується тим самим періодом.
Під час розкопок дослідники знайшли декоративні пластини для оздоблення одягу та набір намистин. Прикраси виготовлені зі складного бронзового сплаву, що свідчить про високий рівень розвитку металургії в Іртишському регіоні за часів Золотої Орди.
Однією з найцікавіших знахідок стала мушля каурі, природним місцем поширення якої є Індійський океан. На думку археологів, вона потрапила до казахського степу торговельними маршрутами, які поєднували цей регіон із Південною Азією.
Дослідники також встановили, що знайдені намистини були привезені здалеку. Це підтверджує, що мешканці Великого Степу активно торгували та підтримували зв’язки з віддаленими територіями Євразії.
Золота Орда виникла у XIII столітті після поділу Монгольської імперії між нащадками Чингісхана. Найбільшої могутності держава досягла за правління Бату-хана, коли її володіння простягалися від Волги до степів біля Чорного моря.
Столицею Золотої Орди було місто Сарай на Волзі. Хоча правляча верхівка мала монгольське походження, із часом у державі почали домінувати тюркська мова та культура, а в XIV столітті її правителі прийняли іслам.
Під владою Золотої Орди перебували й князівства колишньої Київської Русі. Вони визнавали владу хана, сплачували данину, але зберігали внутрішню автономію.
У другій половині XIV століття держава почала занепадати через міжусобну боротьбу, конфлікти за престол і походи Тимура. Уже в XV столітті вона розпалася на кілька окремих ханств, серед яких Кримське, Казанське та Астраханське.
