Російську гіперзвукову авіаційну ракету “Кинджал”, ймовірно, не варто перехоплювати через її недосконалість.
Таку думку в інтерв’ю LIGA.net висловив співзасновник і головний конструктор компанії Fire Point Денис Штілерман, який також розповів про відмінності між українською та російською школами ракетобудування, оцінив російські ракети й пояснив, на якому етапі перебуває проєкт перспективної системи ПРО FREYJA.
Зокрема, відповідаючи на запитання щодо можливості перехоплення ракет “Кинджал”, Штілерман висловив думку, що практичного сенсу в цьому небагато, оскільки ці ракети й без того часто не влучають у визначені цілі. Як приклад він навів удари по аеродрому в Старокостянтинові, де, за його оцінкою, російські ракети не змогли уразити навіть великий об’єкт.
“Кинджали”, мабуть, немає сенсу перехоплювати, тому що вони нікуди не влучають. Ми бачимо, що вони в аеродром на Старконі не можуть влучити, а там такий достатньо великий аеродром”, – сказав фахівець.
Натомість ефективність боротьби з ракетами “Іскандер”, за його словами, залежатиме від можливостей головки самонаведення та радіолокаційних систем. Остаточні висновки щодо цього можна буде зробити лише після початку інтеграції із західними компонентами та отримання всієї необхідної технічної документації.
Коментуючи оперативно-тактичний комплекс “Іскандер”, Штілерман визнав, що це якісна ракета, адже вона ефективно працює, влучає в цілі та швидко приводиться в бойову готовність. Водночас він звернув увагу, що значну частину її компонентів, зокрема інерціальні навігаційні системи, створювали українські фахівці, які ще до 2014 року працювали над будівництвом відповідного виробництва в Росії. За його словами, до створення цієї ракети долучилося чимало українських інженерів.
Окремо він розповів про розвиток проєкту системи протиракетної оборони FREYJA. За словами конструктора, після тривалого бюрократичного етапу робота значно прискорилася. Уже підписано меморандуми про співпрацю з низкою країн, а останнім став документ, який підписали міністри оборони України та Німеччини. Це відкриває можливість отримати технічну документацію на окремі компоненти майбутньої системи, зокрема радари, головки самонаведення та системи передачі даних, щоб інтегрувати їх в українську ракету-перехоплювач.
Оцінюючи перспективи FREYJA, він пояснив, що, на відміну від української балістичної програми, де основні темпи визначаються власними можливостями та результатами випробувань, у випадку із системою ПРО подальший прогрес залежить насамперед від швидкості інтеграції з європейськими партнерами.
За словами конструктора, українську ракету-перехоплювач уже випробували на максимальних перевантаженнях і маневрах, необхідних для перехоплення балістичних цілей, тому подальші кроки визначатимуться доступом до європейських технологій.
За словами Штілермана, сучасний український підхід до створення озброєння кардинально відрізняється від того, який свого часу сформувався в Радянському Союзі та зберігся в Росії. Якщо російська школа передбачає тривале проєктування, ретельні розрахунки та багаторічну підготовку ще до початку випробувань, то сьогодні, наголосив він, перемагає той, хто здатен швидко створювати прототипи, тестувати їх і постійно вдосконалювати вже в процесі експлуатації.
Він зазначив, що, аналізуючи конструкцію російських зенітних ракет С-300 і С-400, не бачить у них інженерних рішень, які б спрощували виробництво. Зокрема, четвертий відсік із кермовими поверхнями, на його думку, виконаний надзвичайно складно, хоча очевидної необхідності в такому рішенні він не бачить.
Говорячи про балістичну ракету “Орєшнік”, конструктор заявив, що не вважає її серйозною загрозою. Він зазначив, що використаний у ній гіроскоп настільки застарілий і недосконалий, що сам він ніколи не встановив би такий виріб у власну ракету через його низьку точність. Як приклад Штілерман навів два запуски “Орєшніка” по Києву, під час яких, за його словами, одна ракета впала поблизу Донецька, а інша – в районі Білої Церкви, влучивши в гаражі.
Штілерман також відзначив, що європейські компанії почали набагато швидше реагувати на українські запити, однак висловив занепокоєння через наближення сезону літніх відпусток у Європі. На його думку, це може призвести до тимчасового уповільнення роботи над проєктом.
Він наголосив, що європейські країни поки не повною мірою усвідомлюють масштаби загрози, яку становить Росія. На його переконання, саме українська армія сьогодні є одним із головних факторів, що стримує російське просування, а сучасний бойовий досвід мають лише Збройні сили України та армія РФ. Якщо ж Україна не зможе чинити опір, вважає Штілерман, європейським країнам буде надзвичайно складно зупинити російські війська.