Воєнний стан не звільняє від виконання фінансових зобов’язань і не зупиняє виконавчі провадження. Юристи пояснили, за яких умов боржник може втратити житло, які рахунки не підлягають арешту та які права залишаються захищеними.
Про це пише «Судово-юридична газета».
Після набрання рішенням суду законної сили кредитор може ініціювати виконавче провадження. Однак примусовий продаж квартири є крайнім заходом, до якого вдаються лише тоді, коли інших активів боржника недостатньо для погашення заборгованості.
Спочатку виконавець перевіряє банківські рахунки, готівку, автомобілі, корпоративні права, інше рухоме майно та активи. Лише після цього може розглядатися питання про реалізацію нерухомості.
Після набуття чинності Законом України №14005-IX єдине житло можуть примусово продати лише тоді, коли загальна сума боргу перевищує 50 мінімальних заробітних плат. У 2026 році це понад 432 тисячі гривень.
До суми заборгованості можуть входити не лише основний борг, а й пеня, штрафи, інфляційні втрати, судові витрати та виконавчий збір.
Підставою для стягнення може бути будь-яке судове рішення, яке набрало законної сили. Це стосується не тільки кредитів, а й боргів за комунальні послуги, договорами позики, розписками, відшкодування матеріальної шкоди чи збитків після ДТП.
Водночас юристи зазначають, що лише через борги за житлово-комунальні послуги квартири продають нечасто. Зазвичай підприємства намагаються стягнути заборгованість до того, як вона досягне критичного розміру.
Фахівці наголошують, що воєнний стан не припинив роботу державних і приватних виконавців. Водночас виконавчі дії не проводяться щодо майна, яке розташоване на тимчасово окупованих територіях або в районах активних бойових дій, якщо виконати їх неможливо.
Окремі гарантії передбачені для військовослужбовців. Крім того, під час воєнного стану діють спеціальні обмеження щодо примусової реалізації іпотечного житла за споживчими кредитами.
Юристи також звертають увагу, що арешт квартири не означає автоматичної втрати права власності. Він лише забороняє продавати, дарувати або переоформлювати нерухомість. Якщо борг не буде погашено й іншого майна для виконання рішення суду не вистачить, тоді може розпочатися процедура примусового продажу.
Поширене переконання, що реєстрація дитини повністю захищає квартиру від продажу, також не відповідає закону. Якщо в житлі проживають або зареєстровані неповнолітні, виконавець повинен враховувати додаткові вимоги щодо захисту їхніх прав, а в окремих випадках рішення ухвалює суд за участю органів опіки.
Під час воєнного стану виконавці можуть арештовувати банківські рахунки, однак закон захищає окремі виплати. Не підлягають стягненню допомога при народженні дитини, виплати у зв’язку з вагітністю та пологами, допомога малозабезпеченим сім’ям, окремі державні соціальні виплати, а також кошти на спеціальних рахунках, зокрема за програмою «єВідновлення» та іншими державними програмами.
Якщо банк помилково заблокував увесь рахунок, власник має право звернутися до виконавця з документами, які підтверджують походження коштів, і вимагати зняття арешту із захищених законом виплат.
Юристи радять не затягувати, якщо вже виникла заборгованість. Насамперед варто перевірити, чи відкрито виконавче провадження, через Єдиний реєстр боржників, застосунок «Дія» або у державного чи приватного виконавця, а також уточнити точний розмір боргу. Якщо сплатити всю суму одразу неможливо, закон дозволяє домовитися про реструктуризацію, укласти мирову угоду або звернутися до суду із заявою про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.
