В Антарктиді дослідники вивчають унікальний вулкан Еребус, який щодня викидає в атмосферу мікроскопічні кристали чистого золота. Попри десятки років досліджень, науковці досі не можуть остаточно пояснити, як саме вони утворюються.
Про це пише Indian Defence Review.
Еребус — найпівденніший активний вулкан на Землі. Він розташований на острові Росса приблизно за 1350 кілометрів від Південного полюса та відомий своїм постійним лавовим озером.
Окрім лави й вулканічних газів, Еребус викидає крихітні кристали чистого золота. Про це свідчить дослідження, опубліковане ще 1991 року в журналі *Geophysical Research Letters*.
За оцінками вчених, щодня вулкан викидає близько 80 грамів золотого пилу. Найдрібніші частинки можуть переноситися повітряними потоками на відстань до 1000 кілометрів від кратера, а можливо, й далі.
Сліди золота знаходили і в викидах інших вулканів, зокрема Кілауеа на Гаваях, Етни в Італії, Августіна на Алясці та Ель-Чичона в Мексиці. Відомо, що магма містить різні елементи, серед яких мідь, срібло, ртуть, миш’як, селен, сірка та золото.
Дослідники пояснюють, що золото не випаровується безпосередньо, адже температура його кипіння значно перевищує температуру вулканічних процесів. Найімовірніше, метал переноситься у складі летких сполук із хлором або сіркою, які залишаються стабільними в гарячих вулканічних газах.
Команда геохіміків під керівництвом Кімберлі Мікер з Інституту гірничої справи та технологій Нью-Мексико дослідила зразки снігу біля кратера, вулканічних газів і повітря Антарктичної тропосфери на відстані до 1000 кілометрів від вулкана.
У всіх зразках вчені виявили мікроскопічні частинки чистого золота. Під електронним мікроскопом вони мали чітку кристалічну форму, а окремі екземпляри досягали 60 мікрометрів.
Попри це Еребус не є рекордсменом за кількістю золота. За оцінками дослідників, Кілауеа щодня виділяє від 500 до 800 грамів золота, а Етна — до 2,4 кілограма. Водночас лише Еребус утворює саме кристали елементарного золота.
Як саме виникають ці кристали, поки остаточно не встановлено. Одна з версій передбачає, що золото залишає лаву у складі летких хлоровмісних сполук, які кристалізуються під час охолодження.
Водночас ця гіпотеза не пояснює, як у газах із таким низьким вмістом золота можуть утворюватися майже ідеальні кристали. За даними *ScienceAlert*, вулканолог Філіп Кайл висунув іншу версію: спочатку золото формується у скоринці на поверхні лавового озера, а вже потім разом із газами потрапляє в атмосферу.