На китайській ракетній базі супутники зафіксували дві незвичайні укріплені споруди з розсувними дахами. Американські аналітики припускають, що вони можуть бути частиною нової системи запуску ракет.
Про це повідомляє Китайський інститут аерокосмічних досліджень (CASI).
Нові супутникові знімки показали появу двох незвичайних конструкцій на великому ракетному полігоні Джилантай у Внутрішній Монголії. Автор звіту, аналітик Елі Тірк, вважає, що ці споруди можуть свідчити про підготовку Китаю до розгортання нового типу стаціонарних пускових комплексів.
За його словами, будівництво об’єктів стартувало наприкінці 2022 року, а вже до кінця 2023 року вони були майже завершені. Кожна споруда має прямокутний розсувний дах завдовжки близько 20 метрів і завширшки понад 6,5 метра, який відкривається, зсуваючись убік спеціальними напрямними.
Дослідники звернули увагу, що ці об’єкти значно компактніші та менш глибокі, ніж шахти для міжконтинентальних балістичних ракет DF-31 або DF-41, які Китай активно будує останніми роками.
На думку аналітиків, споруди можуть бути призначені для запуску ракет меншої дальності. Серед можливих варіантів називають балістичні ракети DF-21, гіперзвукові DF-17 або крилаті ракети.
Елі Тірк оцінює глибину конструкцій у 6–12 метрів. Цього достатньо для розміщення ракет такого класу, однак замало для сучасних міжконтинентальних ракет.
Автор дослідження припускає, що нові комплекси можуть працювати як вертикальні пускові установки, здатні запускати одночасно кілька різних типів ракет.
За його оцінкою, така схема дає змогу швидко завдавати масованих ударів різними боєприпасами з одного комплексу. Крім того, це ускладнює виявлення підготовки до запуску та підвищує оперативність застосування ракет.
Водночас поки що невідомо, яким способом ракети завантажуватимуть до пускових установок. Не виключається використання спеціальних транспортних машин або кранів.
У звіті зазначається, що подібна система потенційно може застосовуватися в межах концепції “звичайного швидкого удару”. У разі військової кризи вона здатна забезпечити швидкі атаки по військових об’єктах Тайваню, американських базах у регіоні або кораблях США в межах першого острівного ланцюга.
На думку Елі Тірка, поява таких комплексів може посилити впевненість китайського військового командування у можливості швидко перейти від блокади Тайваню до масштабної ракетної кампанії.
Водночас аналітик наголошує, що стаціонарні пускові установки мають і суттєвий недолік. Їхнє розташування можна визначити заздалегідь, тому після першого запуску вони можуть стати одними з головних цілей для удару у відповідь.
Попри оприлюднені супутникові знімки, призначення нових споруд остаточно не встановлене. Автор дослідження зазначає, що вони можуть використовуватися не лише як бойові пускові установки, а й для випробування нових видів озброєння, систем протиракетної оборони чи інших перспективних військових технологій.