Міжзоряна комета 3I/ATLAS допомогла вченим отримати нові дані про своє походження. Аналіз її хімічного складу показав, що вона сформувалася біля дуже давньої зорі, яка виникла задовго до Сонця.
Про це пише IFLScience.
Після відкриття комети 3I/ATLAS астрономи звернули увагу на її незвичайні характеристики. Нові спостереження за допомогою Дуже великого телескопа (VLT) Європейської південної обсерваторії дозволили дослідити її хімічний склад і визначити походження.
До вивчення об’єкта також залучили обсерваторію ALMA та космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST). Дані, отримані в міліметровому та інфрачервоному діапазонах, підтвердили, що комета прилетіла з холодних околиць дуже старої зоряної системи.
Ключем до відкриття стало вимірювання ізотопного співвідношення вуглецю й азоту. Саме ці показники допомогли науковцям встановити, що комета сформувалася біля зорі з низьким вмістом важких елементів, яка значно старша за Сонце.
Провідна авторка дослідження, докторка Единбурзького університету Сіріель Опітом повідомила, що ізотопні співвідношення вуглецю та азоту виявилися вищими, ніж у будь-якої відомої комети Сонячної системи.
Астрономи пояснюють, що підвищений вміст ізотопу вуглецю-13 характерний для зір, які сформувалися на ранніх етапах існування Всесвіту, коли важких елементів було значно менше.
Співвідношення ізотопів азоту також допомогло визначити місце народження комети. Воно свідчить, що 3I/ATLAS утворилася далеко від своєї рідної зорі — на периферії планетної системи.
За оцінками дослідників, вік міжзоряної мандрівниці може сягати 12 мільярдів років. Це більш ніж удвічі перевищує вік Сонця.
Докторка Сіріель Опітом зазначила, що результати дослідження свідчать: комета походить від зорі, яка сформувалася значно раніше за Сонце, а не просто має довший життєвий цикл.
3I/ATLAS уже називають унікальним міжзоряним об’єктом. Якщо астероїд 1I/Оумуамуа не мав газової оболонки для детального аналізу, а комета 2I/Борисов була надто тьмяною, то 3I/ATLAS стала першим космічним тілом, яке дозволило вченим дослідити хімічний склад об’єкта з іншої планетної системи.
Науковці вважають, що ці дані допоможуть краще зрозуміти, як формувалися планети в ранньому Всесвіті та якими були перші зоряні системи.