Під час Холодної війни Радянський Союз провів секретний експеримент, встановивши гармату на орбітальну станцію. Світ дізнався про цей постріл лише через багато років після завершення місії.
Про це пише IFLScience.
У 1975 році, коли американські астронавти та радянські космонавти здійснили історичне стикування кораблів “Аполлон” і “Союз”, за лаштунками тривало військове суперництво між двома наддержавами. У СРСР вирішили перевірити, чи можна застосовувати вогнепальну зброю в космосі.
Пізніше стало відомо, що на орбітальній станції “Салют-3” встановили 23-міліметрову автоматичну гармату, створену на основі озброєння надзвукового бомбардувальника Ту-22. Після завершення роботи екіпажу 24 січня 1975 року зброю дистанційно випробували на орбіті.
За однією з версій, гармату створювали не для знищення супутників. Радянські військові розглядали її як засіб захисту станції у разі спроби захоплення або стикування ворожого космічного апарата.
Втім, така система мала серйозні недоліки. Для наведення на ціль потрібно було повертати всю орбітальну станцію, що займало багато часу. Крім того, після пострілу навіть 20-тонний “Салют-3” втрачав стабільність, попри роботу двигунів корекції.
Попри ці труднощі, випробування визнали успішним. За наявними даними, це єдиний підтверджений випадок використання гармати в космосі.
Фахівці зазначають, що така зброя навряд чи могла ефективно виконувати бойові завдання. Її дальності було недостатньо для боротьби із супутниками, а використання під час перебування екіпажу на борту вважалося небезпечним.
Історія космічної гармати десятиліттями залишалася засекреченою та породжувала численні припущення. Лише згодом стало відомо, що саме Радянський Союз здійснив перший і, ймовірно, поки що єдиний постріл із гармати на орбіті Землі.
