Китайський центробанк продовжує активно збільшувати золоті резерви. Попри нещодавнє падіння цін на дорогоцінний метал, експерти вважають, що довгостроковий попит залишатиметься високим.
Про це пише Bloomberg.
Народний банк Китаю у червні знову збільшив свої запаси золота. Загальний обсяг резервів досяг 75,44 млн тройських унцій.
Таким чином Пекін продовжив найдовшу безперервну серію закупівель щонайменше з 2015 року. Вона триває вже 20 місяців поспіль і свідчить про прагнення Китаю диверсифікувати міжнародні резерви.
Водночас червень виявився непростим для ринку золота. За місяць дорогоцінний метал подешевшав на 12% і опустився нижче позначки 4 тисячі доларів за тройську унцію. Це стало найглибшим місячним падінням із 2008 року.
На вартість золота вплинули інфляційні ризики, пов’язані з війною на Близькому Сході, а також сигнали Федеральної резервної системи США про можливе підвищення процентних ставок.
Аналітики пояснюють, що зростання ставок традиційно тисне на золото, адже цей актив не приносить процентного доходу.
На тлі таких змін низка провідних світових банків, зокрема Goldman Sachs і Deutsche Bank, переглянула свої прогнози щодо вартості золота до кінця 2026 року в бік зниження.
Водночас експерти вважають, що в довгостроковій перспективі дорогоцінний метал і надалі підтримуватиме високий попит із боку центральних банків.
Про це свідчить і нове опитування Всесвітньої ради із золота. За його результатами рекордна кількість центробанків планує наростити свої золоті резерви протягом наступних 12 місяців.
Для довідки, одна тройська унція (ozt) дорівнює 31,1035 грама і є міжнародною одиницею вимірювання маси дорогоцінних металів.