Раулю Гільєрмо Родрігесу Кастро 42 роки, він онук колишнього президента Куби Рауля Кастро – і саме він тепер готовий домовлятися про майбутнє острова напряму з Дональдом Трампом. Формальної посади в уряді він не має, у державних медіа майже не з’являється, але вплив його цілком реальний. На Кубі його називають “Ель Кангрехо” – Краб.
Як передає “Хвиля”, про це повідомляє USA TODAY. Родрігесу Кастро це перше в житті інтерв’ю американському медіа.
“Я можу вести переговори з будь-ким, кого призначать США. Якщо буде така можливість – звісно, з Трампом”, – сказав він.
Часу обмаль. Економіка Куби в руїнах, країну накрила гуманітарна криза, а адміністрація Трампа тримає острів у нафтовій блокаді. Гавана боїться повторити долю Венесуели, звідки на початку січня американський спецназ вивіз президента Ніколаса Мадуро. Під час тієї операції загинули 32 кубинські військові.
Родрігес Кастро – тіньовий гравець, чия вага тримається насамперед на прізвищі. Він старший онук Рауля Кастро й син покійного генерала, який керував GAESA – закритим військовим конгломератом, що контролює значну частину кубинської економіки. Колишній охоронець свого діда дослужився до полковника в міністерстві внутрішніх справ.
За останні місяці в нього з’явилися прямі й непрямі лінії зв’язку з високопосадовцями США. Уперше він поговорив з держсекретарем Марко Рубіо в січні, згодом вони зустрілися на Сент-Кітсі. У квітні Родрігес Кастро провів переговори в Гавані з представником Держдепу Джеремі Левіном, а в травні був у кімнаті, коли столицю Куби відвідав директор ЦРУ Джон Реткліфф.
Показово, що санкцій проти нього США не запровадили – на відміну від десятків кубинських компаній і чиновників. Схоже, це зроблено свідомо. За словами виконавчого директора Cuba Study Group Рікардо Ерреро, після удару по Венесуелі Вашингтон зробив ставку саме на онука Кастро як на посередника. “Ця адміністрація сама створила Рауліто”, – сказав Ерреро.
У середині квітня Родрігес Кастро надіслав Трампу таємного листа, схожого на офіційне дипломатичне послання з кубинською печаткою. У ньому йшлося про співпрацю в економіці та інвестиціях і прохання зняти санкції. Лист так і не дійшов: його вилучив агент прикордонної служби в аеропорту Маямі. Сам Родрігес Кастро заперечує, що послання призначалося Трампу.
У червні він особисто підтримав паливну угоду з флоридською компанією Vanguard Energy – для знекровленої енергетики Куби це був би ковток повітря. Білий дім заблокував угоду в останній момент. Епізод показав і можливості Родрігеса Кастро, і їхню межу: останнє слово залишається за такими фігурами, як Рубіо.
Куба зі свого боку обіцяє реформи. 18 червня влада оприлюднила план із понад 170 заходів, що мають приватизувати значну частину соціалістичної економіки та компенсувати активи, конфісковані під час революції. Родрігес Кастро також заявив, що країна готова за певних умов звільнити тих, кого вважають політв’язнями. Мадридська організація Prisoners Defenders нараховує на Кубі понад 1200 таких ув’язнених.
Утім, у самому Вашингтоні вистачає сумнівів. Рубіо на слуханнях у Конгресі визнав, що не знайшов кубинського чиновника, здатного очолити транзит влади. “Я не вірю, що ця система здатна до реформ, якщо не прийдуть нові люди або не запанує нове мислення”, – сказав держсекретар.
