Українське законодавство чітко визначає, що можуть і чого не мають права робити колектори під час стягнення боргів. Зокрема, законом обмежено час дзвінків, кількість контактів і заборонено турбувати родичів без згоди боржника.
Про це повідомляє Znaj.ua.
Діяльність колекторських компаній регулює стаття 25 Закону України «Про споживче кредитування». Додаткові вимоги встановлені постановою Правління Національного банку №79 від 9 липня 2021 року. Саме НБУ веде Реєстр колекторських компаній і контролює їхню діяльність.
Під час першого контакту представник колекторської компанії повинен назвати своє ім’я та прізвище, повідомити повну назву юридичної особи, в інтересах якого кредитора діє, а також озвучити точну суму простроченої заборгованості. Якщо використовується автоматизована система дзвінків, про це також мають повідомити.
Боржник має право вимагати документи, які підтверджують право вимоги боргу. Якщо кредит передали іншій компанії, новий кредитор або колектор повинні надати підтвердження передачі прав та детальний розрахунок заборгованості.
Також варто перевірити, чи входить компанія до Реєстру колекторських компаній НБУ. Лише юридичні особи з цього реєстру мають право займатися врегулюванням простроченої заборгованості.
Закон прямо забороняє колекторам:
* погрожувати фізичною розправою, пошкодженням майна, виселенням або арештом майна без рішення суду;
* видавати себе за працівників поліції, прокуратури, суду чи виконавчої служби;
* використовувати листи з написами «повістка», «виконавчий документ» або державну символіку, якщо документи не походять від державних органів;
* телефонувати або надсилати повідомлення частіше ніж двічі на добу;
* контактувати з боржником у період із 20:00 до 9:00.
Окремо закон захищає родичів, друзів, сусідів і роботодавців боржника. Колектори можуть звертатися до них лише за наявності згоди самого споживача. Якщо такої згоди немає, дзвінки чи повідомлення третім особам є порушенням законодавства про споживче кредитування та захист персональних даних.
Третя особа також має право вже під час першого контакту заборонити використання своїх персональних даних. Після цього будь-яке спілкування має бути припинене.
Особисті візити також обмежені. Колектор може зустрітися з боржником лише за його попередньою згодою. Без запрошення він не має права приходити до будинку або квартири.
Якщо правила порушуються, рекомендується зберегти аудіозаписи розмов, скриншоти повідомлень, фотографії листів і журнал дзвінків.
Після цього можна подати скаргу до Національного банку України, який має право проводити перевірки, застосовувати штрафи, тимчасово забороняти діяльність компанії або виключати її з реєстру.
Якщо ж колектори погрожують фізичною розправою, пошкодженням майна, займаються вимаганням чи незаконно поширюють персональні дані, слід звертатися до Національної поліції.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 7 березня 2024 року у справі №487/3170/22 підтвердив, що під час стягнення простроченої заборгованості кредитори зобов’язані діяти виключно в межах статті 25 Закону України «Про споживче кредитування». Повідомляти інформацію про борг третім особам можна лише за згодою самого боржника.