Гімалайську ямкоголову гадюку понад півтора століття вважали одним видом. Нове дослідження показало, що насправді під цією назвою приховувалися одразу п’ять різних видів змій.
Про це пише Ecoticias.
Міжнародна група дослідників з’ясувала, що знаменита гімалайська ямкоголова гадюка (*Gloydius himalayanus*), описана ще у 1864 році, насправді не є одним видом.
Раніше вважалося, що ця змія поширена на території Пакистану, Індії та Непалу. Однак детальний аналіз показав, що йдеться про кілька окремих видів, кожен із яких мешкає лише в межах свого ареалу.
Тепер назву *Gloydius himalayanus* залишили лише для популяцій на північному заході Індії. Крім того, вчені підтвердили статус виду *Gloydius chambensis*, який був описаний у 2022 році.
Також дослідники вперше офіційно описали три нові види: *Gloydius hazarensis* із північно-східного Пакистану, *Gloydius hindukushensis* із передгір’їв Гіндукуша та *Gloydius nepalensis*, який мешкає в західній частині Непалу.
Автори роботи пояснили, що такого результату вдалося досягти завдяки поєднанню сучасного генетичного аналізу та дослідження музейних колекцій. Вони вивчили як ДНК сучасних змій, так і зразки, що багато років зберігалися в музеях.
Крім генетичних даних, учені порівняли особливості будови тіла, скелета, ареали поширення та екологічні характеристики кожної популяції.
За словами дослідників, ключову роль у формуванні нових видів відіграли Гімалаї та Гіндукуш. Високі гірські хребти, глибокі долини та складний рельєф упродовж тисячоліть ізолювали популяції одна від одної, що й призвело до їхнього еволюційного розділення.
Фахівці наголошують, що відкриття має важливе значення для охорони природи. Якщо раніше змію вважали широко поширеною, то тепер з’ясувалося, що кожен із нових видів займає невелику територію і може бути значно вразливішим до зміни клімату та втрати природного середовища.
Точніша класифікація також допоможе в подальших дослідженнях отрути цих змій, створенні природоохоронних програм і оцінці ризиків для місцевих екосистем.
Автори дослідження зазначають, що навіть добре відомі тварини можуть приховувати несподівані відкриття. На їхню думку, це ще раз підтверджує, що вивчення біорізноманіття Землі ще далеко не завершене, а музейні колекції залишаються важливим джерелом нових наукових відкриттів.