Після поділу спадщини за законом чоловік випадково знайшов заповіт матері, складений багато років тому. Документ свідчив, що все майно мало перейти саме йому, однак суд відмовився переглядати вже укладену угоду.
Про це йдеться в матеріалах справи №554/1247/24, яку розглянув Касаційний цивільний суд, – повідомляє Protocol.
Після смерті жінки заповіт знайти не вдалося, тому спадщину оформили за законом. Спадкоємцями першої черги стали її син і чоловік. Вони уклали нотаріальну угоду, відповідно до якої квартира та автомобіль перейшли чоловікові померлої, а житловий будинок — синові.
У 2001 році обидва спадкоємці отримали свідоцтва про право на спадщину та почали користуватися майном. Лише у 2023 році, прибираючи квартиру матері, син випадково знайшов два заповіти. Один із них передбачав, що все майно жінка заповіла саме йому.
Після цього чоловік звернувся до суду. Він заявив, що не погодився б на поділ спадщини, якби знав про існування заповіту, тому просив визнати нотаріальну угоду недійсною через помилку.
Однак суд першої інстанції та апеляційний суд відмовили у задоволенні позову. Такого ж висновку дійшов і Касаційний цивільний суд.
Суд зазначив, що правочин може бути визнаний недійсним лише тоді, коли буде доведено, що під час його укладення особа перебувала в об’єктивній помилці щодо природи правочину, прав і обов’язків сторін або інших істотних обставин.
Водночас незнання про існування заповіту саме по собі не є такою помилкою. Суд наголосив, що всі документи сторони підписували добровільно та усвідомлено, а укладена угода діяла понад 20 років без будь-яких заперечень.
Також суд звернув увагу, що свідоцтво про право на спадщину не є правочином. Саме тому його не можна визнавати недійсним за правилами, які застосовуються до договорів.
У результаті суд дійшов висновку, що чоловік не довів наявності об’єктивної помилки, а чоловік померлої законно набув свою частку спадкового майна. Рішення судів попередніх інстанцій залишили без змін.
Юристи також нагадують, що за законом діти належать до спадкоємців першої черги, однак розподіл спадщини може змінюватися, якщо існує заповіт, один зі спадкоємців відмовився від своєї частки або був усунений від спадкування за рішенням суду. Крім того, окремі категорії осіб мають право на обов’язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту.
Якщо після смерті людини немає спадкоємців ні за заповітом, ні за законом, або вони відмовилися від спадщини чи не прийняли її у встановлений строк, майно може бути визнане відумерлою спадщиною. У такому разі за рішенням суду воно переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.