Кількість підтверджених супутників Сатурна за кілька років різко зросла з 83 до 285. Насправді планета не отримала нових небесних тіл — астрономи просто навчилися бачити ті, що давно оберталися навколо неї.
Про це повідомляє The Space Daily.
Ще кілька років тому офіційно вважалося, що Сатурн має 83 супутники. Завдяки новим спостереженням їхня кількість спочатку перевищила 145, потім зросла до 274, а у 2026 році досягла 285. Завдяки цьому Сатурн майже втричі випередив Юпітер за кількістю підтверджених супутників.
Насправді жодних нових супутників біля планети не з’явилося. Стрімке зростання пояснюється вдосконаленням методів спостереження, які дали змогу виявити дуже тьмяні й невеликі об’єкти, що залишалися непоміченими.
Довгий час кількість супутників Сатурна збільшувалася повільно й вимірювалася лише кількома десятками. Ситуація різко змінилася у травні 2023 року, коли астрономи оголосили про відкриття понад 60 нових супутників. Тоді Сатурн уперше випередив Юпітер за цим показником.
Ще масштабніше відкриття сталося у березні 2025 року, коли вчені підтвердили існування одразу 128 нових супутників. Після цього їхня загальна кількість сягнула 274. Уже в березні 2026 року підтвердили ще 11 об’єктів, довівши загальний рахунок до 285.
Майже всі нововідкриті супутники мають лише кілька кілометрів у діаметрі. Вони рухаються дуже далекими орбітами, через що їх украй складно виявити навіть сучасними телескопами.
Для пошуку таких об’єктів астрономи роблять серії знімків околиць Сатурна, після чого зміщують кожен кадр відповідно до прогнозованого руху можливого супутника й накладають їх один на один. Завдяки цьому слабкі об’єкти поступово проявляються на зображеннях. Саме такий метод, застосований за допомогою Канадсько-франко-гавайського телескопа, дозволив знайти цілу групу нових супутників. Після цього їхні орбіти перевіряє та офіційно підтверджує Центр малих планет.
Більшість нових об’єктів належать до так званих нерегулярних супутників. Вони мають далекі, нахилені або навіть зворотні орбіти й, найімовірніше, були захоплені гравітацією Сатурна ще на ранніх етапах існування Сонячної системи.
Багато з цих супутників утворюють окремі сімейства зі схожими орбітами. На думку астрономів, це свідчить про давні космічні зіткнення, під час яких великі супутники руйнувалися, залишаючи після себе численні уламки.
При цьому офіційного мінімального розміру супутника не існує. Саме тому невеликі кам’яні брили діаметром лише кілька кілометрів враховуються нарівні з гігантським Титаном. До загальної кількості також не входять крижані уламки, з яких складаються кільця Сатурна.
Юпітер також продовжує отримувати нові відкриття, і кількість його підтверджених супутників уже перевищила 100. Водночас Сатурн із показником 285 поки що залишається беззаперечним рекордсменом.
Астрономи зазначають, що підрахунок ще не завершений. Поблизу Сатурна вже помічено сотні кандидатів у супутники, які потребують додаткових спостережень для підтвердження своїх орбіт. Тому в майбутньому офіційна кількість супутників планети може зрости ще більше.