Після масового вимирання динозаврів 66 мільйонів років тому ссавці отримали шанс зайняти звільнені екологічні ніші. Нове дослідження показало, яким був їхній перший крок у боротьбі за виживання.
Про це повідомляє The Daily Galaxy.
Палеонтологи дослідили понад 200 скам’янілих зубів, знайдених на півдні Китаю.
Усі ці рештки належать до палеоцену — перших 10 мільйонів років після вимирання наприкінці крейдяного періоду.
Аналіз за допомогою тривимірних моделей показав, що перші плацентарні ссавці на початковому етапі не поспішали до складної еволюції.
Замість цього вони робили ставку на збільшення розміру зубів і маси тіла.
Науковці виявили, що найдавніші зуби були відносно великими, але мали просту форму та майже не відрізнялися між собою.
Це означає, що ранні ссавці спочатку намагалися посилити силу укусу, а не адаптуватися під різні типи їжі.
Лише приблизно через п’ять мільйонів років почався справжній еволюційний стрибок.
У цей період зуби стали різноманітнішими: гострішими, вигнутими й більш спеціалізованими під конкретний раціон.
Саме це дало змогу тваринам освоювати нові екологічні ніші та розширювати середовище існування.
Співавтор дослідження Цянь Лі пояснив, що зуби є важливим джерелом інформації, адже вони безпосередньо взаємодіють із навколишнім середовищем через укуси та пережовування їжі.
На думку дослідників, ці результати показують, що рання еволюція ссавців була значно повільнішою й складнішою, ніж вважалося раніше.
