Українські експортери зерна дедалі частіше стикаються з жорстким тиском в африканських портах після доставки товару. Уже після розвантаження їх змушують або знижувати ціну майже вдвічі, або забирати зерно назад.
Про це повідомляє РБК-Україна.
Про нову схему тиску розповів президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. За його словами, така практика дедалі частіше застосовується у країнах Африки, де існує гострий дефіцит продовольства.
Схема працює просто: українська компанія доставляє вантаж до порту, проходить розвантаження, а вже після цього місцева влада заявляє про нібито проблеми з якістю зерна.
При цьому міжнародні сертифікати SGS, які визнаються у світі, фактично ігноруються.
За словами Козаченка, місцева сторона посилається на рішення державних лабораторій і заявляє, що товар не відповідає вимогам.
Після цього експортеру ставлять ультиматум: або знижувати вартість зерна на 50%, або забирати продукцію назад.
Проблему поглиблює й фінансовий тиск. Як стверджує Козаченко, банки в таких країнах часто підконтрольні владі й можуть блокувати платежі або відмовляти у відкритті акредитивів.
У такій ситуації українська компанія фактично опиняється в пастці.
Щоденний простій судна може коштувати десятки тисяч доларів, а повернення вантажу назад через пів світу часто означає прямі збитки або навіть фінансовий крах.
У підсумку багато експортерів змушені погоджуватися на умови та продавати зерно значно дешевше ринкової ціни.