Науковці виявили на Марсі вісім об’єктів, які можуть бути карстовими печерами. Якщо це підтвердиться, уявлення про підземну геологію Червоної планети доведеться переглянути.
Про це повідомляє Space Daily.
Дослідники з Університету Шеньчженя на чолі з Раві Шармою та Чунью Діном припустили, що частина марсіанських печер могла виникнути не через вулканічну активність. Вони виявили вісім об’єктів у долині Гебрус, які можуть бути карстовими печерами.
Такі порожнини на Землі утворюються тоді, коли вода поступово розчиняє певні породи. Якщо версія науковців підтвердиться, це стане першим відомим прикладом карстових печер на Марсі.
Раніше більшість марсіанських печер пояснювали лавовими трубками. Така версія здавалася найімовірнішою через великі вулканічні регіони Червоної планети, довгі потоки лави та численні ямоподібні отвори.
Саме ці отвори вчені часто розглядали як можливі входи до підземних порожнин, які залишилися після руху лави. Нове дослідження пропонує інше пояснення для восьми об’єктів у долині Гебрус.
На думку авторів роботи, ці печери могли сформуватися після взаємодії води з породами, які здатні розчинятися. Це відрізняє їх від лавових трубок, що виникають після охолодження потоків розплавленої породи.
Водночас науковці наголошують, що поки йдеться лише про кандидатів на карстові печери. Усі висновки зробили за орбітальними спостереженнями, адже жоден марсохід поки не досліджував ці об’єкти безпосередньо.
Через це підтвердити їхню внутрішню будову наразі неможливо. Якщо припущення виявиться правильним, воно розширить уявлення про геологічне минуле Марса.
Це означатиме, що підземні порожнини на планеті могли з’являтися не лише через вулканічні процеси, а й під впливом води. Таке відкриття також може змінити підхід до майбутніх дослідницьких місій.
Підземні простори краще захищені від радіації та різких температурних перепадів. Крім того, вони можуть зберігати сліди давніх умов, які існували на Марсі.
У статті зазначається, що карстові печери мали б окрему наукову цінність, бо могли б розповісти про хімічний склад води. Їхні стіни та відкладення здатні зберігати дані про давні рідини, мінеральні реакції та умови під поверхнею.
Автори підкреслюють, що якби такі печери були доступними, вони стали б не лише укриттями для майбутніх місій. Вони могли б працювати як природні архіви марсіанського минулого.