Надважкі космічні ракети можуть виявитися не проривом, а дорогим викликом для індустрії. Аналітики попереджають, що надмірний масштаб не завжди дає економію і може повторити комерційну долю Airbus A380.
Про це пише SpaceNews.
Аналітики The Aerospace Corp. вважають, що створення занадто великих ракет-носіїв може стати реальною загрозою для космічної галузі. Йдеться про надважкі ракети Super Heavy Lift, або SHL, які здатні виводити на орбіту від 50 тонн вантажу.
До таких носіїв належать уже робочі Falcon Heavy та SLS. Також у цій категорії розглядають перспективні Starship, New Glenn 9×4 і китайські Long March 9 та Long March 10.
На перший погляд, великі ракети мають давати економію завдяки масштабу. Однак експерти наголошують, що в таких систем є межа, після якої кожен додатковий кілограм вантажу може лише збільшувати витрати.
Причина — складніше обслуговування, довша підготовка до запуску та операційні проблеми. Чим більша ракета, тим важче швидко й ефективно використовувати її під різні завдання.
Дослідники порівнюють надвеликі космічні носії з двопалубним літаком Airbus A380. Він став помітним інженерним досягненням, але не виправдав себе як комерційний продукт.
Великі витрати на експлуатацію зробили A380 менш конкурентним порівняно з меншими та гнучкішими літаками. У космічній галузі, за оцінкою аналітиків, може спрацювати схожа логіка.
Надмірний масштаб додає складності та зменшує гнучкість. У результаті частина корисного об’єму або вантажопідйомності ракети може залишатися невикористаною.
Попереджувальним прикладом уже називають Falcon Heavy від SpaceX. Ракету вперше запустили у 2018 році, але відтоді вона літала лише 12 разів.
Це свідчить, що сама наявність потужного носія ще не гарантує великого попиту. Для таких ракет потрібні завдання, які справді вимагають їхньої вантажопідйомності.
Аналітики бачать кілька потенційних напрямів для використання космічних гігантів. Серед них — запуск великих супутникових угруповань, місії до Місяця, польоти в глибокий космос та інші масштабні програми.
Втім, окрім інтернет-супутників, більшість таких ринків поки фактично не існує. Саме тому першим реальним шансом для надважких ракет може стати розгортання мегасузір’їв на кшталт Starlink.
Компанії, які мають власного великого замовника, отримують значну перевагу. Це стосується, зокрема, SpaceX або Blue Origin, які можуть використовувати свої носії під власні проєкти.
Якщо ж ринок не встигне за технологіями, надважкі ракети можуть опинитися у складному становищі. Вони ризикують повторити долю Airbus A380 — залишитися вражаючими інженерними проєктами, які не стали прибутковими.