Колись ці морські гіганти ледь не знищили місцеве рибальство. Тепер вони приносять мільйони доларів і годують ціле норвезьке селище.
Історія почалася наприкінці 1950-х, коли радянський біолог Юрій Орлов отримав завдання реалізувати стару ідею Йосип Сталін — створити промисел камчатського краба на півночі СРСР. Уже в 1960 році команда виловила перших дев’ять самок біля Камчатки й літаком доставила їх до Мурманська, – пише 24 Канал.
Протягом наступних десяти років у Кольську затоку випустили близько 2500 дорослих крабів, 10 тисяч молодих особин і 1,5 мільйона личинок. Так почалася експансія гігантського краба виду Paralithodes camtschaticus.
Під водою ці краби подолали приблизно 60 миль і поступово дісталися берегів Норвегії. Довгий час вони майже не привертали уваги, але у 1990-х масово з’явилися біля селища Бугейнес, що розташоване за 500 кілометрів за Полярним колом.
У 1992 році місцевий рибалка Лейф Інгиля витягнув із сіток не тріску, а величезного шипованого краба. Для місцевих це виглядало як катастрофа: краби рвали снасті, поїдали наживку й витісняли звичну рибу.
Крім цього, нові мешканці моря активно знищували морських зірок, молюсків і черв’яків, фактично спустошуючи морське дно. Також вони почали переносити паразита Trypanosome, небезпечного для риб.
Але згодом ситуація різко змінилася. Коли норвежці зрозуміли, що м’ясо камчатського краба — дорогий делікатес у ресторанах Нью-Йорк та Токіо, проблема перетворилася на золоту жилу.
У 1994 році уряд Норвегії дозволив експериментальний вилов, а пізніше відкрив повноцінний комерційний промисел. Справжній прорив настав після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
Після санкцій проти російських морепродуктів світовий ринок фактично залишився без головного постачальника. Саме тоді Норвегія стала одним із ключових джерел дикого камчатського краба.
Сьогодні країна експортує сотні тонн крабового м’яса й заробляє рекордні суми. Для маленького Бугейнеса з населенням лише 200 людей це стало економічним порятунком.
Ще наприкінці 1991 року мешканці були настільки бідними, що навіть просили через газету Dagbladet переселити все село. Тепер це місце називають столицею камчатського краба Заходу.
Сьогодні тут працюють величезні резервуари з тисячами живих крабів, яких відправляють літаками до Лос-Анджелес, Дубай та Куала-Лумпур.
Втім, науковці вже попереджають: масовий вилов поступово скорочує популяцію. Існує ризик, що “краби Сталіна” можуть зникнути так само раптово, як колись з’явилися.