Сергія Іванова вважали однією з найвпливовіших фігур у найближчому колі Володимира Путіна. За словами Миколи Маломужа, у певний період саме його розглядали як можливого наступника глави Кремля.
Про це заявив Микола Маломуж в коментарі 24 Канал.
За словами Маломужа, Сергій Іванов був системним керівником спецслужб із сильними організаційними здібностями та високим рівнем інтелекту. Саме тому його певний час розглядали як альтернативу Володимир Путін.
Колишній глава розвідки пояснив, що після першої або другої президентської каденції Путіна Іванов міг стати новим главою держави. Саме він мав займатися стратегічною розбудовою Росії.
Втім, Путін не був готовий залишити владу. За словами Маломужа, у Кремлі розуміли, що Іванов міг виявитися сильнішим керівником і зміцнити свої позиції настільки, що повернення Путіна стало б неможливим.
Саме тому, як вважає Маломуж, Путін обрав Дмитро Медведєв. Він був більш контрольованою фігурою й дозволив зберегти реальний вплив Кремля в руках Путіна.
Попри це, Іванов залишався важливою людиною у владній системі Росії. Він очолював Міноборони РФ у 2001–2007 роках, працював віцепрем’єром і керівником адміністрації президента у 2011–2016 роках.
Маломуж наголосив, що Путін не відсторонював Іванова повністю, але поступово звужував його повноваження. Навіть перебуваючи поруч із президентом, Іванов залишався для нього потенційним конкурентом.
Ексрозвідник пояснив, що Іванов спеціалізувався не на військових операціях, а на спецопераціях оперативного рівня. Саме через це він брав участь у формуванні проросійських урядів у країнах СНД, зокрема й в Україні.
Також Іванов мав вплив на економічні процеси й інформаційні системи в різних державах. Саме тому, за словами Маломужа, він залишався небезпечним для України навіть без прямої військової ролі.
Окремо Маломуж заявив, що Іванов виступав проти повномасштабної війни з Україною. Під час підготовки операції в Криму та подій 2022 року він пропонував локальні спецоперації, тиск і контроль через спецслужби.
Проте Путін відкинув цю стратегію. У Кремлі вирішили діяти жорсткіше, а Іванова поступово перевели на другорядні ролі.
За словами Маломужа, останні десять років Іванов боровся з тяжкою хворобою. Він проходив кілька етапів лікування, але зрештою помер.
Колишній очільник розвідки підсумував, що Іванов міг стати реальною альтернативою Путіну, однак не був союзником України. Його стратегія передбачала інші форми контролю над нашою державою, але не відмову від російського впливу.
