Ракетні атаки на Київ можуть руйнувати історичні пам’ятки навіть без прямого влучання. Вчені вже зафіксували вібрації, які здатні поступово послаблювати конструкції Софії Київської.
Про це повідомив завідувач відділу сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики імені Суботіна НАН України Богдан Купльовський.
Фахівець пояснив, що вибухова хвиля передається через ґрунт і створює механічні коливання. За його словами, лише 2–3% енергії вибуху переходить у вібрації, але цього вже достатньо для пошкодження старих споруд.
Під час масованих ударів по Києву прилади фіксували коливання до трьох балів. Такі навантаження не руйнують будівлю миттєво, але можуть поступово деформувати вузли, перекриття та інші важливі елементи.
Купльовський наголосив, що особливо небезпечними є регулярні удари. На відміну від одиничного землетрусу, повторювані вибухові коливання накопичують мікропошкодження, які можуть роками залишатися непомітними.
Софія Київська наразі є єдиною пам’яткою столиці, де працює повноцінна система сейсмічного моніторингу. Спеціальні датчики відстежують коливання фундаменту та самої споруди.
Це дозволяє інженерам бачити найбільш уразливі місця та планувати зміцнення конструкцій. На більшості інших історичних об’єктів Києва таких систем досі немає.
Сейсмолог пояснив, що головна проблема полягає у відсутності фінансування та складності таких комплексів. Водночас для критичної та енергетичної інфраструктури подібний моніторинг уже давно є обов’язковим.
За словами Купльовського, культурна спадщина потребує не меншої уваги. Він наголосив, що втрата історичних споруд буде незворотною.
Фахівець також зазначив, що системи моніторингу мають враховувати не лише вибухові навантаження, а й кліматичні зміни, сейсмічну активність та техногенні фактори. Для цього країні потрібно більше спеціалістів, які вміють працювати з таким обладнанням.
Окремо він звернув увагу на ситуацію з Києво-Печерською лаврою. У середині червня Росія двічі атакувала Успенський собор, і гендиректор заповідника Максим Остапенко підтвердив, що удари були прицільними.
Перший безпілотник влучив у центральну частину собору близько 01:30. Унаслідок атаки виникла пожежа в куполі та верхніх ярусах.
За підсумками удару вигоріло близько 80% даху Успенського собору. Пошкодження також отримали скарбниця Національного музею історії України, Музей книги і друкарства та Національна історична бібліотека.
