Астрономи припускають, що сигнали від позаземних цивілізацій можуть існувати, але людство просто не здатне їх розпізнати. Причина може ховатися в космічній плазмі та активності далеких зірок.
Про це пише Live Science.
Вчені з Інституту SETI запропонували нове пояснення так званого парадоксу Фермі. Це питання, яке ще у 1950 році поставив фізик Енріко Фермі: якщо у Всесвіті так багато придатних для життя планет, чому людство досі нікого не виявило.
Нове дослідження показує, що проблема може бути не у відсутності інопланетян. Ймовірно, їхні сигнали змінюються ще до того, як досягають Землі.
Результати роботи опублікували в журналі The Astrophysical Journal. Автори вважають, що космічна погода навколо зірок може суттєво “розмазувати” радіосигнали.
Йдеться про заряджені частинки, випромінювання та корональні викиди маси. Саме вони можуть розширювати вузький сигнал на ширший діапазон частот і робити його занадто слабким для сучасних телескопів.
Головний автор дослідження Вішал Гаджар пояснив, що навіть реальний техносигнал може опинитися нижче межі виявлення. Саме це, за його словами, може пояснювати загадкову “радіотишу” у Всесвіті.
Сьогодні астрономи здебільшого шукають так звані вузькосмугові сигнали. Це дуже вузькі піки радіовипромінювання, які практично не виникають природним шляхом.
Астроном із Триніті-коледжу в Дубліні Еван Кін наголошує, що саме такі сигнали вважаються потенційною ознакою штучного походження.
Щоб перевірити нову гіпотезу, дослідники проаналізували історичні дані про зв’язок із космічними апаратами Mariner IV та “Вікінг”. Саме ці місії допомогли створити одну з найбільших баз прикладів спотворення сигналів.
На основі цих даних вчені змоделювали, як різні типи зірок впливають на передачу сигналів від екзопланет. Особливу увагу приділили червоним карликам.
Це найпоширеніший тип зірок у Чумацькому Шляху — вони складають приблизно три чверті всієї галактики. Саме біля них сигнали можуть спотворюватися найсильніше.
Вчені також запропонували нову модель, яка дозволяє оцінювати ступінь такого спотворення залежно від типу зірки та частоти сигналу.
Дослідження не дає остаточної відповіді на питання про існування позаземного життя. Але воно показує, що мовчання Всесвіту може бути не доказом самотності людства, а лише свідченням обмеженості наших технологій.
