Деякі папороті зберегли свою будову майже без змін із часів, коли динозаврів ще не існувало. Науковці називають їх одним із найрідкісніших прикладів еволюційної стабільності у світі рослин.
Про це пише Beneath Our Feet.
Йдеться про родину осмундових папоротей — одну з найдавніших груп рослин на Землі. Вони з’явилися задовго до динозаврів, пережили кілька масових вимирань і досі ростуть у лісах по всьому світу.
Історія папоротей почалася приблизно 360 мільйонів років тому, у пізньому девонському періоді. Тоді вони були серед головних судинних рослин планети.
Для порівняння, перші динозаври з’явилися лише через десятки мільйонів років — приблизно 245–270 мільйонів років тому.
У мезозойську еру папороті не просто росли поруч із динозаврами. Для багатьох травоїдних видів вони були важливою частиною раціону.
Сучасні папороті дещо відрізняються від своїх давніх родичів. Частина стародавніх форм була деревоподібною, інші обвивали стовбури або жили на них як епіфіти.
Втім деякі лінії виявилися настільки вдалими з точки зору еволюції, що майже не змінювалися сотні мільйонів років.
Одним із ключових доказів стала скам’янілість, знайдена у Швеція та описана у 2014 році. Її назвали Korsaröd fern, а вік знахідки оцінили приблизно у 180 мільйонів років.
Особливість цієї скам’янілості в тому, що вона збереглася майже ідеально. Науковці змогли дослідити навіть клітинний вміст, включно з ядрами та хромосомами.
Результати здивували дослідників. Виявилося, що кількість хромосом і будова генетичного матеріалу майже повністю збігаються із сучасною коричною папороттю — Osmundastrum cinnamomeum.
Цей вид сьогодні росте у східній частині Північна Америка та в Азія.
Дослідники дійшли висновку, що за останні 180 мільйонів років у родині осмундових майже не відбулося серйозних генетичних змін.
Вони не зафіксували великих втрат генів або масштабних подвоєнь геному. Такий стан учені називають “геномним застоєм”.
Ба більше, є припущення, що ця стабільність триває не 180, а щонайменше 220 мільйонів років.
Ще одне підтвердження знайшли в Антарктида. Там виявили викопні рештки іншого сучасного виду — Osmunda claytoniana, яким близько 220 мільйонів років.
До цієї ж стародавньої лінії належить і королівська папороть — Osmunda regalis.
Науковці наголошують: за сотні мільйонів років ці рослини пережили щонайменше два глобальні масові вимирання, а можливо, й три.
Тож коли людина проходить повз таку папороть у вологому лісі, вона фактично дивиться на живу рослину, яка зберегла риси світу ще до епохи динозаврів.