“Буревісник” вважається “чудо-зброєю” російського диктатора Володимира Путіна, і як наголошується, має практично необмежену дальність дії. Американським вченим вдалося розшифрувати цю технологію. Як пише Welt, така крилата ракета є дуже небезпечною, навіть ще до влучання.
“Коли у 2018 році президент Росії Володимир Путін анонсував модель 9М730 “Буревісник” як крилату ракету, що має як ядерний двигун, так і ядерну боєголовку, навколо її принципу дії точилося чимало спекуляцій. Адже Путін говорив про практично необмежену дальність, завдяки якій можна було б обійти американську протиповітряну оборону за допомогою нових маршрутів нальоту”, – нагадує видання.
Двоє дослідників з Массачусетського технологічного інституту (MIT) кажуть, що розшифрували цю технологію та занепокоєні через її небезпечність.
Зокрема у новому аналізі вони дійшли висновку, що “Буревісник”, швидше за все, приводиться в рух так званим ядерним двигуном прямого циклу.
“Простіше кажучи: ракета працює як реактивний двигун – тільки нагріває повітря, що надходить у турбіну, не керосин, а тепло ядерного реактора. Ізоляція та системи охолодження повністю відсутні”, – пояснюють у матеріалі.
Водночас про фактичні технічні характеристики “Буревісника” відомо дуже мало. Зокрема на основі відеозаписів та супутникових знімків вчені реконструювали ракету довжиною близько 9,5 метра з розмахом крил приблизно 5,6 метра. За їхніми даними, вона, швидше за все, летить з високою дозвуковою швидкістю – приблизно так само швидко, як і звичайні крилаті ракети.
“Для польоту на крейсерській швидкості вистачило б реактора з тепловою потужністю близько 4,3 мегавата, однак під час набору висоти або маневрів ухилення потреба в потужності може зрости до понад 15 мегаватів. Тому справжня сила цієї системи полягає не в швидкості, а в витривалості: на відміну від звичайних крилатих ракет, “Буревісник” не обмежується кількістю палива на борту і теоретично може залишатися в повітрі багато годин або навіть днів, перш ніж націлитися на ціль із ядерною боєголовкою”, – підкреслюють у публікації.
Фахівці вважають, що така конструкція є безвідповідальною, оскільки в такій відкритій системі повітря проходить крізь ядерне паливо реакторного ядра або повз нього. Порівняно із закритим контуром, тут немає теплообмінника, який би відокремлював реактор від повітряного потоку.
“Компресор нагнітає повітря через крихітні канали, схожі на соломинки, у ядрі реактора, де воно нагрівається внаслідок ядерних реакцій і розширюється, щоб зрештою вийти з хвостової частини двигуна. Наслідок: під час польоту утворюються радіоактивні ізотопи, які разом із вихлопними газами потрапляють безпосередньо в атмосферу”, – зауважує Welt.
Тому науковці кажуть, що навіть звичайне використання призведе до утворення значних обсягів так званих продуктів активації. Таким чином у місці призначення ракета спричинить серйозну радіоактивну шкоду навколишньому середовищу, якщо, звичайно, вона не нестиме ядерну боєголовку.
Якщо аналіз вчених виявиться правильним, то Росія стане першою країною у світі, яка розробила крилату ракету, рушійна система якої фактично базується на літаючому відкритому ядерному реакторі.
“Літаючий реактор без захисної оболонки створює нові проблеми для навколишнього середовища та безпеки. Найбільшу небезпеку при цьому становлять випробування, аварії та операції з підйому уламків”, – йдеться у висновку дослідження.