Після руйнування Каховської ГЕС територія колишнього водосховища почала стрімко змінюватися. Науковці вже фіксують формування нової природної системи, яка в майбутньому може стати одним із найбільших заплавних лісів Європи.
Про це повідомляє РБК-Україна.
Академік НАН України, завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного Яків Дідух розповів, що перші експедиції на осушені території після трагедії побачили майже безжиттєвий ландшафт.
За словами вченого, через три тижні після підриву ГЕС дослідники спостерігали так звані “марсіанські” пейзажі. Проте вже тоді на родючих мулах почала проростати верба.
Восени молоді дерева сягнули двох метрів заввишки. Нині, через три роки після катастрофи, їхня середня висота вже становить близько п’яти метрів.
На дні колишнього водосховища активно формується тополево-вербовий ліс. Верба, за словами науковця, виконує важливу екологічну функцію.
Вона поглинає шкідливі речовини, стабілізує природні процеси в заплаві, активно засвоює вуглекислий газ та випаровує значні обсяги вологи.
Водночас Яків Дідух наголошує, що повернення Великого Лугу у первісному вигляді вже неможливе. За десятиліття існування водосховища рельєф змінився, а на території сформувалися нові ґрунти та мушлеві відкладення.
За оцінками фахівців, для формування стабільної екосистеми знадобиться близько 20 років. У майбутньому тут можуть поєднуватися ліси, болота, відкриті піщані ділянки та навіть піщані степи.
Якщо рівень води знижуватиметься, частина вербових насаджень може постраждати від посухи. У далекій перспективі на окремих територіях можуть з’явитися навіть заплавні дубові ліси.
Окрему загрозу становлять чужорідні рослини, які активно просуваються з півдня. Серед них учені називають клен американський, аморфу кущову та маслинку вузьколисту.
Такі види здатні витісняти місцеву флору, тому екологи закликають до виваженого контролю за розвитком нової екосистеми.
Також дослідники побоюються втрати рідкісних ендемічних рослин із Червоної книги. Багато з них росли на лівому березі Дніпра, який досі перебуває під окупацією.
Науковці припускають, що потужний потік води після руйнування дамби міг знищити частину цих місцезростань. Остаточні висновки можна буде зробити лише після деокупації територій.
