У Бразилії вчені дослідили скам’янілість птерозавра, яка зберегла набагато більше інформації, ніж очікували. Усередині кістки віком 113 мільйонів років виявили молекулярні сліди, що допомогли відтворити спосіб життя давньої істоти.
Про це повідомляє iScience.
На північному сході Бразилії дослідники знайшли кістку крила птерозавра, яка не лише зберегла свою форму, а й містить хімічні сліди, що дозволили більше дізнатися про харчування та умови поховання тварини.
Птерозаври були літаючими рептиліями, які жили поруч із динозаврами та стали одними з перших хребетних, що освоїли активний політ. Розмах крил деяких видів сягав 12 метрів.
Особливу увагу науковців привернула фаланга крила, яка збереглася у тривимірному вигляді. На відміну від більшості стародавніх решток, кістка не була деформована тиском осадових порід, що дозволило детально вивчити її будову.
Ще більш несподіваним відкриттям стала наявність усередині скам’янілості стероїдних молекул.
Головна авторка дослідження, професорка Університету Кертіна Кліті Грайс назвала знахідку справжньою капсулою часу. За її словами, це перший випадок виявлення слідів стероїдів у птерозавра.
На думку дослідників, ці молекули можуть свідчити про те, що давня літаюча рептилія харчувалася рибою або кальмарами.
Органічні сполуки рідко зберігаються протягом такого тривалого часу. Їхня присутність свідчить про унікальні умови, які сповільнили процеси розкладання після загибелі тварини.
Вчені встановили, що важливу роль у цьому відіграли сіроокислюючі бактерії. Саме вони змінили хімічне середовище навколо решток і сприяли формуванню мінеральної оболонки, яка захистила кістку від руйнування.
За словами Кліті Грайс, деякі скам’янілості можуть зберігатися не всупереч впливу кисню, а саме завдяки окислювальним процесам, які запускають стародавні мікроорганізми.
Науковці пояснюють, що після потрапляння тіла на морське дно мікроби почали розкладати м’які тканини та жири. У результаті навколо решток поступово утворювалися мінерали, які й допомогли зберегти структуру з неймовірною деталізацією протягом понад 100 мільйонів років.
Знахідку виявили у морських відкладах, що свідчить про швидке поховання птерозавра після смерті. Поєднання осаду, бактерій та особливих хімічних процесів створило природну систему консервації, яка трапляється вкрай рідко.
Дослідники також звернули увагу на порожнисту будову кісток птерозавра. Саме ці порожнини могли допомогти мінералам проникати всередину та зберігати внутрішню структуру решток.
У дослідженні брали участь фахівці з Бразилії, Німеччини та США. За допомогою сучасних методів геохімії та візуалізації вони змогли відновити не лише будову кістки, а й її хімічну історію.
Вчені припускають, що подібні механізми збереження можуть бути виявлені й в інших стародавніх скам’янілостях, що допоможе краще зрозуміти життя доісторичних мешканців Землі.