Бірманські пітони, яких вважають однією з головних загроз для природи Флориди, виявилися причетними до ще одного процесу в екосистемі. Дослідники з’ясували, що гігантські змії допомагають поширювати рослини на великих територіях.
Про це пише Times of India.
Висновки опубліковані в журналі Journal of Zoology. Над дослідженням працювали вчені Університету Флориди, Геологічної служби США та природоохоронної організації Південно-Західної Флориди.
Під час аналізу травної системи бірманських пітонів, виловлених у Південній Флориді, фахівці виявили насіння 25 різних видів рослин. Серед них були як місцеві види, зокрема пальма-капустниця та повзучий огірок, так і інші рослини.
Дослідники пояснили, що пітони стають переносниками насіння після поїдання птахів і ссавців, які харчуються плодами. У результаті насіння потрапляє до організму змії та переноситься на значні відстані.
За словами науковців, поширення відбувається одразу кількома шляхами. Насіння може потрапляти до шлунка пітона разом із їжею, переноситися через здобич або поширюватися повторно, коли змія ковтає тварину, в організмі якої вже є насіння.
Експерименти показали, що такий механізм дійсно працює. Майже 40% насіння пальми-капустниці успішно пережили проходження через травну систему змії та після цього проросли.
На думку вчених, це означає, що бірманські пітони можуть сприяти поширенню як місцевих, так і інвазивних видів рослин у нових районах.
У перспективі такий вплив здатний змінити рослинний покрив Еверглейдс — однієї з найважливіших водно-болотних екосистем світу.
Науковці нагадали, що за останні два десятиліття бірманські пітони вже спричинили різке скорочення популяцій єнотів, кроликів, лисиць та інших місцевих ссавців. Багато з цих тварин також брали участь у поширенні насіння, тому їхнє зникнення може додатково впливати на природний баланс.
Автори роботи наголошують, що наслідки біологічних інвазій часто виявляються набагато складнішими, ніж здається спочатку. Вплив пітонів не обмежується полюванням на місцевих тварин і може запускати цілий ланцюг екологічних змін.
Дослідники зазначають, що навіть після десятиліть спостережень бірманські пітони продовжують дивувати науку новими способами впливу на довкілля.
