Борги за комуналку в Україні вже перевищили 100 мільярдів гривень. Разом із судовими позовами зростає і ризик втратити житлову субсидію навіть для тих, хто намагається розраховуватися.
Про це повідомляє borg.expert.
У 2026 році комунальні підприємства почали активніше подавати до суду на боржників. Після відновлення строків позовної давності старі несплачені квитанції дедалі частіше перетворюються на судові справи.
Перевірити, чи є заборгованість, можна через особисті кабінети постачальників послуг або їхні чат-боти. Також ця інформація доступна у банківських застосунках, зокрема “Приват24” і monobank.
Окрім цього, дані можна знайти через платіжні сервіси або звернення до ОСББ чи ЖЕКу. Якщо справа вже перейшла до примусового стягнення, варто перевірити себе в Єдиному реєстрі боржників або в застосунку “Дія”.
Після рішення суду справа може потрапити до виконавчої служби. Це може закінчитися арештом рахунків, примусовим списанням грошей, арештом майна та додатковими витратами на виконавче провадження.
Юристи нагадують, що строк позовної давності становить три роки. Але цей механізм не працює автоматично — про нього потрібно заявляти під час судового процесу.
Закон передбачає й випадки, коли комунальні платежі можна не сплачувати або вимагати перерахунок. Це стосується власників зруйнованого житла, мешканців окупованих територій або зон бойових дій, а також людей, які понад 30 днів фактично не проживають у квартирі й можуть це підтвердити.
Втім навіть у такому випадку деякі платежі, зокрема за опалення або утримання будинку, можуть залишатися обов’язковими.
Щоб не доводити справу до суду, експерти радять оформлювати реструктуризацію боргу. Для цього потрібно звернутися до постачальника, подати заяву та документи про особу й доходи.
Після укладення такого договору українці можуть повернути право на субсидію, якщо втратили її саме через борги.
Станом на червень 2026 року загальна сума боргів за комуналку вже перевищила 100 мільярдів гривень і продовжує зростати.
