Уряд подав до Верховної Ради новий законопроєкт, який змінює правила відповідальності за шкоду довкіллю. За частину екологічних порушень можуть не лише штрафувати, а й відправити за ґрати.
Кабінет Міністрів розробив та вніс до парламенту законопроєкт №15327. Документ передбачає масштабне оновлення кримінальної відповідальності за порушення екологічного законодавства.
Головна мета ініціативи — посилити фінансовий та кримінальний тиск на бізнес і посадовців, якщо їхні дії створюють ризики для природи або людей.
Нові правила стосуватимуться порушень під час проєктування, будівництва, реконструкції, роботи або ліквідації підприємств. Якщо через це виникла загроза для довкілля чи населення, передбачений штраф від 17 000 до 51 000 гривень або позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.
Додатково суд може заборонити обіймати певні посади на строк до трьох років.
Наразі чинне законодавство одразу передбачає суворіший строк — від 5 до 10 років ув’язнення. Уряд пропонує інший підхід: за перше порушення — м’якше покарання, за повторне — жорсткіше.
Якщо порушення скоєні повторно, групою осіб або завдали істотної шкоди, штраф зросте до 102 000–170 000 гривень. Тюремний строк у такому випадку становитиме від 4 до 7 років.
Кримінальна відповідальність настане, якщо збитки перевищать 151 401 гривню. Саме така сума відповідає 100 неоподатковуваним мінімумам, прив’язаним до податкової соціальної пільги.
Окремо уряд пропонує карати за бездіяльність на забруднених територіях. Якщо людина, яка зобов’язана провести дезактивацію чи інші відновлювальні роботи після екологічної аварії, ухиляється від цього, їй загрожує штраф від 17 000 до 68 000 гривень або ув’язнення від 3 до 5 років.
За повторне порушення штраф підвищується до 102 000–170 000 гривень, а строк у в’язниці становитиме від 4 до 7 років.
Жорсткішими стануть і покарання за забруднення водних ресурсів. Якщо постраждали підземні або поверхневі води, водоносні горизонти, лікувальні чи питні джерела, порушнику загрожує штраф від 34 000 до 85 000 гривень або позбавлення волі на 3–5 років.
Якщо ж порушення призведе до загибелі людей або масштабної екологічної надзвичайної ситуації, строк покарання може зрости до 10 років.
Зараз законопроєкт готують до розгляду у профільних комітетах Верховної Ради. Після цього документ винесуть на голосування до сесійної зали.
